
Присутствені місця


Так, ви праві - це будівля на Володимирській, 15. Так звані Присутствені місця, де розміщувалась в тому числі і міська поліція. На першому фото добре видно праворуч Десятинну та Андріївську церкви.

У кін. 18 — на поч. 19 ст. розташовувалися в одноповерхових дерев'яних корпусах спочатку на Подолі біля Братського монастиря, пізніше — на Микільській вул. біля Провалля (розібрані 1810), з 1809 — у цегляному двоповерховому будинку в Липках (арх. А. Меленський) на головній міській площі, яка створювалася біля Марийського палацу. Генеральним планом 1837 губернські адміністративні установи було намічено перенести до Верхнього міста; стару будівлю Присутствених місць було знесено, нову збудовано за проектом архітекторів М. Іконникова, К. Скаржинського, І. Штрома (1854—57) у центрі розчищеної від будівель території між Софійським та Михайлівським монастирями. Первісно споруда була двоповерховою, на розвинутих підвалах, з підвищеними до трьох поверхів центральною та фланкуючими частинами. 1900 двоповерхові частини надбудовано до трьох поверхів (арх. Г. Антоновський). 1908—09 над триповерховими частинами первісного об'єму надбудовано четвертий поверх (арх. В. Безсмертний). Протягом 1987—88 над однією (східною) з двох частин, що лишалися триповерховими, зроблено надбудову четвертого поверху, яка порушила симетрію будівлі.

Крім Присутствених місць до комплексу кварталу ввійшла будівля пожежного депо. Ліворуч від останньої по фронту вул. Великої Житомирської
1897-98 зведено триповерховий з підвалом будинок міської поліції (арх. О. Кривошеєв; (пізніше надбудовано четвертий поверх). У 1970—80-х рр. замкнено периметр кварталу добудовами, виконаними у стилі первісних споруд. Всередині кварталу в цей період зведено шестиповерхову будівлю у сучасних формах, яка не впливає на зорове сприйняття комплексу ззовні.

Три-, чотириповерховий будинок, у плані П-подібний, з п'ятьма входами (три — з боку Володимирського проїзду та по одному — з боку Софійської та Михайлівської площ). Цегляний, з напівпідвалами, перекриття нижніх ярусів — хрещаті склепіння. Об'ємно-планувальне вирішення та трактування чолових фасадів виконано у стилі пізнього класицизму, згідно із затвердженими 1845 проектами будинків Присутствених місць для губернських міст, але в значно переробленому вигляді. Композиція фасадів ярусна, з підкресленою центральною віссю. Площинний ренесансний декор фасадів (руст, пілястри, лиштви, сандрики, карнизи) модельований у цеглі. Внутрішнє планування коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. Споруда звернена головним фасадом до бульвару, влаштованого на місці кріпосного валу (тепер Володимирський проїзд). Відігравала вирішальну роль у формуванні нового міського центру.
У будинку Присутствених місць містилися: Губернське правління та його різні підрозділи («присутствія»), Казенна палата із скарбницею, Приказ громадського догляду, Палати цивільних та кримінальних справ, судові та поліцейські установи, архів, друкарня тощо. 1876 частину внутрішніх приміщень реконструйовано (арх. М. Іконников) для Окружного суду.

Зараз тут знаходиться Головне управління Національної поліції у місті Київ.

До речі, вулиця Володимирська з 1922 по 1944 рік носила ім'я Короленка. Названо її було на честь Володимира Галактіоновича Короленка, російського письменника українсько-польського походження.
1944 року на його честь було переіменовано іншу вулицю, Короленківську.
Дивно, що радянська влада перейменувала вулицю князя Володимира на якогось Короленко. Адже, як відомо, В. Короленко негативно сприйняв жовтневий переворот 1917 року і відкрито засуджував методи, що їх використовували більшовики для «побудови соціалізму».
А ще дивно, що Робембаум співає "у меня свой кабинет на Короленко", маючі на увазі саме Володимирську, 15. Адже пісня "Хрещатик" 1984 року, невже через 40 років після перейменування в народі досі ходила назва Короленка?
|
</> |