Повітряна булька.

Бачить - Файнодур бігає попід тином та щось вираховує.
- Що ти робиш? - верескнув Івасик.
- Як що? - здивувся Файнодур. - Землю свою озираю!
- Алеж то земля державна!
- А ти мені учора її продав! - зухвало відповідає Файнодур.
Щось таке Телесик пам'ятав. Якогось закона знечів'я він таки підписав. Але ж за це чималі гроші були обіцяні. Перевірив кишені - нічого нема.
- Де гроші?! - репетує.
- Так ось твої гроші! - зареготав Файнодур. І почав кидати гаманці до повітряної кулі. Під такою вагою почала куля до землі летіти, аж доки не впала. Швидко почав Файнодур гаманці підбирати.
- На моїй землі - отже мої! - белькоче.
Зарюмсав Телесик - ані землі, ані грошей, та й прокинувся.
- Насниться ж така чортівня! - почухав він потилицю та й загодився закона правити, щоб за землю лише електронними грошима платити. Вони легші та їх більше.
|
</> |