О бороде

"Но, господа, забавный случай сей
Другой пример на память мне приводит" -
как бы сейчас звучали слова этой песни с учётом бород, появившихся у украинцев.
Возможно, так.
У ставочка три дівчиноньки стоять,
Між собою потихеньку гомонять:
- Якби хлопець нам зустрівся молодий,
Ми б дали йому напитися води.
Підійшов до них дядько вже не молодий,
З бородой вояк фронтовий,
Попрохав подруг дать напитися води,
Дать напитися холодної води.
- Ти, душа моя, не дивись, що я
З бородою, як той кацап.
Фронтова то борода, невеличка та біда,
А насправді молоденький я козак.
Ми голили орків, гром гучний лунав,
Лише зброю я тоді в руках тримав,
Лють до ворога мене вперед несла,
А тим часом борода моя росла.
Раптом тут з'вивсь перукар фронтовий:
- А підходь, хто є з бородой!
На очах подруг став той хлопець молодий,
Наче вимився чарівною водой.
Три красуні вкрай здивовані стоять,
Очі карії у них вогнем горять.
А козак, згадавши грім, вогонь та дим,
Каже з лагідною посмішкою їм:
- Наш вогонь не згас, зачекайте нас,
Ми вернемось, як прийде час,
Після того, як відженемо мрак
Від садів, полів, від сонця, і від вас.
Так, красуні, знову ми до вас прийдем,
Відбудуєм, і посієм, і пожнем,
І кохать вас будем, як уміють ті,
Хто зі смертю зустрічався у путі.