ну, а що. Виступ я вже написала, можу поділитись думкою про аборти і політиків

yusmal — 07.02.2011 От тут можна проспостерігати невтішну українську картину стосовно абортів. Дивишся, а цифри вражають. Це з одного боку.
Але ж далі іде мова не про те, що рівень життя українських потенційних мам просто катастрофічний. Першим йдеться про те, що українців лише 45 млн. залишилось (яка біда, в панів бидла меншає!).
Але ж починати боротьбу з абортами треба хоча б з того, щоб кожна (ну, принаймні, кожна дуже цього бажаюча мама) знала, що вранці прокинеться, а в холодильнику масло, м'ясо, капуста, сир, а в шафі щонайменше одна зміна постільної білизни і кілька светрів на щодень. Це ж не багато? Не розкіш. Це елементарні потреби. Ще Масслоу казав, що першим в людській особистості, є фізіологічні потреби - основа трикутника. А от соціальні потреби, потреба розвитку, потреба поглиблення свідомості - там десь, зверху, вони забезпечуються лише тоді, коли підвалини забезпечені: тепло, ситно, безпечно. Не може жінка, яка в бідності і ницості народилась, яка не знала нічого, крім гонитви за синтетичною китайською лахою і хімічним плавленим сирком з найдешевшою крупою, бути свідомою! Не може. Крапка. ТАК НЕ БУВАЄ!

Не можна нас порівнювати з Європою, де соціальні гарантії високі. Не можна нас порівнювати з Африкою, де народжуваність - єдиний спосіб боротьби з вимиранням через голод і війни. В нас сякий-такий поганенький мир, і, на жаль, досі існує дешева пшенична чи перлова крупа. З голоду не вимремо. А от якість мізків, якість душевного стану від того страждає.

Коли наші молоді політики розповідають мені, що аборти в Україні - наша спільна біда, я дозволяю собі не зовсім погоджуватись. Наша спільна біда - це дитбудинки. Це готові, голодні і злі діти, позбавлені ласки тих же політиків, які борються не з голодом і дертими черевиками в інтернатах, а з ненародженням таких, як ці сироти-вовченята. Я з подивом читаю обурення з приводу величезної амністії цього року. А що ви хотіли. Ці амністовані - теж, як би цинічно це не звучало, жертви незроблених абортів, жертви своїх, часто, маргінальних матерів (дуже рідко дитина хорошої сім.ї стає на неправильну дорогу). От вони - любіть їх такими, як вони є, забезпечуйте, зробіть, щоб вони не вимушені через безробіття і бідність знову ставати на злочинну стежку, робити аборти і т.д. Так ні, з абортами, з зашуганими бабами боротись легше, їх же й так совість мучить.

Як мамі мені важко зрозуміти і виправдати аборт. Я уявляю, як важко, якщо не всім, то багатьом, вбити крихітку. Але... чи дає сучасне суспільство жінці право на народження дитині? Приклад: вчителька, мама двох готових дітей, місячна зарплата максимально становить 2000 грн. І от, одного прекрасного місяця обоє дітей злягають пневмонією, разом з чоловіком-вчителем (т-т-т). В сьогоднішніх умовах - я вже писала раніше, соцстрах не виплачує лікарняних ні матері, ні батькові, лікування запалення легень зжирає всі запаси, які теоретично можуть бути в такої сім.ї, на виході ми маємо сім.ю з двох працюючих (!!!) батьків і двох щойно вилікуваних діток, які не мають за що купити м.яса і хліба, а мама дізнається, що вагітна.
Хто повірить, що така жінка зважиться народити??? 
Хто вважає наведений приклад - чимось надміру надуманим? 

І хто казатиме мені, що матеріальне в абортах - це не першопричина, що раніше було краще, бо абортів не робили (га-га-га, читайте книжки, любі мої), хто, борючись за заборону абортів, нічогісінько не зробить хоча б для однієї сироти, буде нещадно мною обізваний популістом, анафемований і розфренджений, навіть якщо в майбутньому з нього виросте президент України, я не бажаю з цим мати нічого спільного.

П.С. Хтось, можливо, закине, одноразову допомогу. Аргумент, звичайно, але слабенький. Бо що таке ті кілька десятків тисяч поруч з постійною депресивністю суспільства? Купити возик, ліжечко, медикаменти, одяг і т.д. А далі, три роки швидко минає, далі знову вчительська зарплата і 17 грн доплати на кожну дитину.
Ну і ще. Забула ж я про, якщо не основне, то важливо. Ви в скількохкімнатних апартаментах живете? А батьки ваші? Скільки подружніх пар реально проживає на власній, достатній для регулярного розмноження площі? А якщо в цієї, наведеної, як приклад, подружньої пари, ще й квартира однокімнатна?..

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив