Напівматрацна Боржава

Поїзд №81 Київ-Ужгород привіз нас у Воловець вранці 23 червня. Погода не радувала сонечком, але дощу не було і ми таки наважились їхати в Пилипець. Знайшли таксиста і попросили почекати 5 хв, допоки ми владнаємо деякі справи на вокзалі. Я пішла по квитки, а водій тим часом зник і нам довелося іти на маршрутку, що зовсім не входило в плани. Проте біля зупинки ми таки знайшли машину, яка відвезла нас майже під самий підйомник у Пилипці. Попереду підйом на Гимбу, але перед тим, раз ми вже тут, прогуляємось до водоспаду.






Під водоспадо пасуться коні, тому нам ледь вдається видрати звідти дитину) Повертаємося до повороту на підйомник і радимося, що робити далі. Лінь перемагає і ми вирішуємо "штурмувати" Гимбу у кріслах)) Піднявшись до верхньої станції кріселки вигулюємо Святослава, бо від довгого сидіння на підйомнику він трохи занудився, заодно влаштовуємо перекус.




Тут, біля станції, чорниць ще немає, пєчаль.
Поїли бутерброди і рушили таки на Гимбу, тепер вже нозями. Підйом видався важким для давно не тренованих ніг, плюс Святослав Андрійович зволили заснути на середині шляху і нам довелося знову робити привал.
На горі був сильний вітер, тому дитина спала в коконі)


А ми поки милувалися краєвидами. Звісно фото, особливо моє, того не передасть.


Гимба


Видерлися і повертаємо на Великий Верх, під ним у нас запланована ночівля.


Привал перед Великим Верхом, дитина нещадно дудлить воду


і все йому мало)


Великий Верх - перша вершина, підкорена Святославом власноніж)


Це ще не на саму гору, але далі я чомусь не зафоткала, повірте на слово)


Вид на Стій і хмари. Шукаємо очима місце для ночівлі. Бачимо колибу, але не бачимо до неї дороги.






Стій з ВВ


Спускаємося з ВВ до траверсної стежки, а потім нею вертаємося трохи назад і починаємо спуск по чорничних схилах до колиби.




Он внизу видніється місце для стоянки


Нарешті стали, лежимо коло вогнища і роздивляємось чудернацькі хмари


Ранок наступного дня теплий і сонячний. Вирішуємо днювати. Чудове затишне місце,  вода і дрова в 10 хв, а головне - чорниці! До колиби не спускаємось, там брудно, багато кропиви, важкодоступні дрова і вода.




















Концерт "Хтоначомувміє"


Увечері натягує хмари, погані хмари без перспектив. Остання сонячна фотка


Вночі йде дощ, ранок сирий і похмурий. сонця ми тепер не побачимо аж до Львова.


Сидимо в наметах  до обіду, у декого ще є надія на погоду, але згодом таки усі погоджуюсьтся, чекати нема чого. Опівдні збираємо мокрі намети і йдемо до Плая. Виходимо на хребет у мряці і тут знову сюрприз - дитина вирубилась. Що поробиш, ставимо намет під горбочком з подертою ялинкою, щоб заховатись від вітру. Пересиджуємо там пару годин і потім рушаємо далі. На хвилину хмара відступає і ми навіть бачимо метеостанцію. Через деякий час виходимо на Плай і дорогою спускаємось до закинутої сироварні. Там ставимо намети, далі сьогодні не підемо. Дрова мокрі, газ закінчився, тому сухий перекус і ранній відбій ще засвітло.
Ранок  наступного дня почався дзвониками. Вівці проходять прямо під наметами. Ми остаточно прокидаємось, вилазимо з наметів, погода не радує. Відучора нічого не змінилося, тому Темнатик і Цицька відміняються, сьогодні спускаємося у Воловець. Цього ранку Святик нарешті розпробував чорниці і навіть став фанатом) Пару годин він пасеться на ягідних плантаціях, та і ми теж, поспішати нема куди. Дощу нема, пахне чебрецем, не холодно і не жарко. Жодних проблем, крім поганої видимості.


Збираємо речі і близько полудня рушаємо у село. Там нас чекає тепла хатка.


Настрій хороший, дорога хороша, інколи навіть намагається визирнути з-за хмар сонце. Святик чогось згадав про кабана і всю дорогу до села на весь ліз горлає "КАБАМММММ!!!", аж до кашлю доходить, так вже старається репетувати)

Сімейне фото на пам'ять


Внизу настрій трохи псується вирубкою. Гола Ціцька


Виходимо у Воловець


Хатка тепла, господиня привітна, особливо враховуючи, що ми упали їй з гір на голову заздалегідь не попереджали, бо ночувати у Воловці не планували.



Наступного ранку електричка до Львова і потім поїзд до Харкова, де нас чекала 30градусна спека, краще уже карпатські дощі:)