Козаки


Отже, по-перше - в Україні найкраща в світі школа боксу. По-друге - козацькому роду нема, трясця, переводу!
Я із якимось прямо садистичним задоволенням усвідомлюю факт, що наші нові національні герої - безнадійно російськомовні, вихідці із еталонно російськокультурних регіонів. Закладатися готовий, жоден з них "Заповіт" не зацитує. Розрив шаблону для українських націонал-божевільних і жорстокий біль руссколобим.
Я щиро вдячний цим хлопцям - так яскраво та беззаперечно показали: щоб бути справжнім українським козаком, треба просто любити свою країну та гартуватися. Козак - не національність, козак - стан душі, психологічний тип, який і утворив українську націю, а згодом державу. Приємно, невимовно приємно бачити, що порода не вивелася. Та що там не вивелася! Світові чемпіони з боксу, чорт забирай, це вам не "Камарінську" танцювати.
Як каже Валерій Чоботарь на прізвисько "Гатило", один з керівників Федерації фрі-файту та засновник Червонодібровської Січі: "Мій оселедець - зовнішній прояв мого внутрішнього стану".
Гартуйте себе, українці, і ви почуєте, як ваша нація сама з вами говорить.
P.S.
Хто ще не бачив, як Усик побив італійця? Шикарно побив. Клементо Руссо виявився не чорнявим волохатим хлопцем з півдня, а справжнім світловолосим римлянином із квадратною щелепою. Спочатку провокував, навмисне вдавав відкритість, тримався розслаблено, впевнено, бив з відмахом, щоб поставиви дострокову крапку. Він вже зустрічався з Усиком і перемагав його, чотири роки тому. Перший раунд впевнено виграв. А у другому Сашко несподівано вибухнув - яке видовище! Отримавши нокдаун, досвічений Руссо почав нервувати, брудно в'язати руки, але козак на одному диханні довів бій до кінця. Молодець.