Коли помираєш

pipasuri — 22.02.2024

Катерина Бабкіна

Пам'яті Небесної сотні

Коли помираєш, слід пам’ятати про
те, що, звісно, перемагає завжди добро,
але це не одразу помітно;
що дерева срібні і ріки солодкі хоч десь та є,
і що тільки те, що ти віддав, назавжди твоє,
навіть якщо це – усе в тобі світло;

що любити не боляче і не страшно навіть тоді,
коли від любові тебе охоплює страх і біль,
що його і не побороти.
І у жодному разі не слід уявляти, як
будуть після тебе інші жити чи помирати, так
і не взнавши, хто ти.

Тож коли, очікувано чи ні, настає та мить
в місті, де очевидно забагато всього горить,
у країні, котра забагато від тебе хоче –
краще швидко перелічити імена дорогих і тих,
хто з любов’ї обережно йтиме тепер по шляхах твоїх,
і не закривати очі.

Вічна пам’ять – тонке проміння, що пливе через всі часи,
дорогоцінний дзвін у повітрі, голубі голоси,
відблиски золоті у чужих зіницях.
Коли помираєш – слід проспівати собі мерщій:
перетікає життя в життя як моря в дощі,
і тому воно не скінчиться.

2014

Оставить комментарий

Популярные посты:

uksibsan

Аренда бани и сауны в Оренбурге: советы по выбору места для комфортного отдыха и оздоровления

vad_nes

Додумался, поздравляю!

zed007

Нелётная погода

coffee_mood

Кофе в интерьере

shatff

В этот день 18 декабря – 2

monetam

Без названия

ruchildren

Детей мигрантов не будут принимать в школы

val000

Приличные анекдоты и шутки. Олимпийский выпуск 2016 г.

irina_chisa

Драконы Петербурга. Часть 7

• Ранее
• Архив