Кайсері (Kayseri)

taras-palkov — 22.08.2020

Кайсері — місто в Центральній Анатолії, розташоване біля підніжжя вулкана Ерджіяс. Спершу відоме як Мазака, в 17-18 рр. від Р.Х. воно була перейменоване на честь імператора Тіберія в Кесарію. Як частина Візантійської імперії, Кейсарія Кападокійська була центром поширення християнства. Засновик східного монашества і єпископ Кесарії Василій Великий у 370-379 рр. створив тут знамениту Васіліаду - церковний центр, що включав церкву, дитячий будинок, будинки для людей похилого віку та лікарню з лепрозорієм. Від цього центру, донині не залишилося нічого, крім самої згадки. Така сам доля спіткала і переважну більшість місцевих церков. Єдина збережена донині церква в стінах Старого міста це вірменський храм (не діючий) Сурб Аствацацин (Святої Богородиці), що був споруджений й в 19 ст.
В 1080 р. місто було завойовано турками-сельджуками і Кейсарія вважалася другою столицею їхньої держави - Румского султанату. Відтак тут було збудовано багато архітектурних пам’яток, більшість з яких дійшла до наших днів. З ними переважно і познайомимося сьогодні.


Найвідоміший пам'ятник Кайсері – монументальна, виконана з чорного вулканічного базальту цитадель, чи як тут кажуть хісар або калє. Закладена фотреця  була ще в VI ст, але сучасного вигляду набула вже після сельджукської реконструкціі 1224 р і 1486 р.







Мечеть на території цитаделі.



Навпроти цитаделі грандіозний релігійний комплекс Хунат Хатун ( Hunat Hatun), названий за іменем своєї засновниці, дружини наймогутнішого сельджукського султана - Ала ад-Діна Кей-Кубади.



Релігійний комплекс Махпері Хунат Хатун (1238) включає в себе мечеть, тюрбе, медресе та баню. Цікаво, що мінарет мечеті був споруджений тільки наприкінці 19 ст.
Оздоблення міхраба мечеті в комлексі Хунат Хатун.



Оздоблення мінбара мечеті в комлексі Хунат Хатун.



Мавзолей Махпері Хатун стоїть у кутку невеликого двору всередині мечеті. Мавзолей зберіг чудову різьбу по каменю.
Також засулуговує уваги  постамент тюрбе виготовлений з  мармуру.







Поруч з мавзолеєм можна побачити ще кілька невідомих поховань.



Портал медресе Махпері Хатун (1 237 г).- з типовою сельджукская кам'яним різьбленням.



Медресе має класичний вигляд - внутрішній двір в оточенні невеликих кімнат-келій за аркадами. Зараз в медресе Хунат Хатун розташовується культурний центр і невеликий кафетерій.
Вхід в двір.



Айван медресе.



Поблизу комплексу Махпері Хатун височіє пізній мавзолей одного з шейхів суфійського братства ріфайя. Шейх помер ще на початку 15 ст., а мавзолей спорудили тільки в 1885 році.



Сабіль поблизу комплексу Махпері Хатун.



Найсхідніший бастіон шахрістана (зовнішнього міста) Кайсері, зведений сельджуками в XIII ст.



Ще фрагмент оборонних мурів міста, що нині є частиною базару.



По всьому місту розкидано безліч старих мавзолеїв, із них найкрасивіший це Денер Кюмбет (II пол. XIII в.), що перекладається як мавзолей, який обертається. Ілюзію обертання усипальниці створюють 12 однакових арочних фасадів. Саме тюрбе невелике за розмірами, але дуже багато прикрашене.



Це жіночий мавзолей. Звели його для Шах Джахан Хатун - дочки всесильного сельджукского султана Алаадіна Кей-Кубуда, нібито в 1250 р.



На одному з фасадів зображення двоголового орла на вершині дерева, безсумнівно, це дерево життя. Це дерево оточують парні персонажі – птиці, якісь копитін і ще, можливо, грифони.









Чим корисні такі поїздки і такі оглядини? От тепер бачачи класичне сельджукське тюрбе, я зміг в повній мірі оцінити, наскільки мавзолей Боемунда ці тюрбе наслідує - https://taras-palkov.livejournal.com/17805.html.  І хоч раніше я про це читав, але поки не побачиш, то не відчуєш :).



З багатьох місць Кейсарі видно Вулкан Ерджіяс. Його висота майже 4 км (3864 метрів). Страбон писав, що в гарну ясну погоду з його вершини можна побачити відразу два моря - Чорне на півночі і Середземне на півдні.



Перебуваючи в Кайсері, варто відвідати Гюпгюпоглу конаги - османський особняк XV в. У ньому розташовується етнографічний музей, а раніше це був житловий будинок османського паші XV в.
Різні види жіночого одягу.



Виготовення салямі.



Турецька жінка за приготоування їжі.



Ще один зразок сельджукської різьблення по каменю.



Особливої уваги заслуговує парадний зал особняка, прикрашений чудовими різьбленими поліхромними дерев'яними панелями.





Я витратив багацько часу, щоб віднайти Археолоічний музей. А коли нарешті, за підказками мого путівника знайшов його, то виявилося, що він тепер зачинений. Пізніше вдалося дізнатися, що тепер експозицію перенесли в фортецю. Тож я знову попрямував до кале.
Вхід в арх.музей розташовуєтся унизу двору.



Сама експозиція музею не є великою, але достатньо цікавою. Перші зали відведені хетським пам’яткам,  з розташованого за приблизно 30 км від Кейсері, хетського поселення Кюльтепе .

Хетський керамічну посуд у вигляді бика.



Алебастрові ідоли з Каніша чи Кюльтепе). III тис. до н.е.



Рельєфне зображення Богині Матері з Сарайджіка.



Голова сфінкса хетського часу.



Бог Грози з Кюльтепе. У руці він тримає птицю і зайця і озброєний списом, що не зовсім типово.



Кам'яний блок з картушем хетського царя Тудхалія IV (13 століття до н.е.), де він названий Лабарной, Великим Царем і Героєм. Блок вийняли з хетської греблі, що поруч з Кайсері.





Статуя зі спини царя держави Таба, 800-700 рр. до н.е. Без голови, на жаль.



Хетське поховання (?) з Кюльтепе з барельєфом,  ІІІ тис. до Р.Х.







Пам'ятки елліністичного періоду.







Керамічні труни римського часу. Їх тут доволі багато.





Два чудових саркофаги із зображеннями 12 подвигів Геракла, 150-160 рр. від Р.Х.











На торці одного із саркофагів символ зачинених дверей - шлях на той світ. Що характерно, вартують його люди в чітко іранських одязі. Чи може це якось по'вязано з Мітрою?



Поховальна (?) плита римського періоду.



Найцікавіший експонат візантійського часу, це вівтар 6-7 ст. На його бічних стінках зображені кападокійський святий - св. Мамант. Він доїть оленів, а з іншого боку - пророк Ілія в колісниці.







Ще артефакти часів Візантії.







Керамічні кольорові плитки часів сельджуків.



З часів османів і показувати особливо нічого.

На жаль, скульптуру місцевого космонавта ( https://maximus101.livejournal.com/144403.html ), я так і не знайшов.

Я мав на оглядини Кейсері усього 3 години часу. Побачив достатньо багато. Міг ще заглянути до мечеті Улу Джамі (1142-1205 г), але вирішив не ризикувати, щоб не запізнитися на автобус. За чим особливо і не шкодую, бо скажімо норманські храми в Апулії мені подобаються значно більше :).

Поки все. Дякую за увагу!

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив