Єгипет фараонів 3: Саккара – Мемфіс – Дахшур – Медум

taras_palkov — 28.01.2022

Повернувшись у березні 2020 року з Єгипту (саме перед першими карантинними обмеженнями), я написав в ЖЖ свій перший пост про цю мандрівку - https://taras-palkov.livejournal.com/40051.html. Тоді мені одному з перших туристів вдалося побувати всередині піраміди Джосера.
За якийсь час виявилось, що мої дві картки пам'яті з фотографіями з Єгипту пропали. Пошуки вдома не принесли ніякого результату. Загубив, думав, десь на вулиці… Важко було змиритися... Але коли я вже втратив будь-яку надію, сім картки раптом  знайшлись. Тож сьогодні продовження).


Попередній свій пост про цю подорож я закінчив в Саккарі (سقارة). Звідси й продовжимо нашу мандрівку.
Гробниця Кагемні - головного судді та візира Теті, першого короля 6-ї династії (бл. 2321-2290 рр. до н.е.).



Завдяки своїй новій посаді та своїм королівським зв’язкам Кагемні зміг організувати в некрополі Саккари будівництво для себе розкішної гробниці, розташованої неподалік від піраміди свого царя. Для виконання цієї мети в розпорядженні Кагемні були найкращі майстри та робітники країни, що пояснює надзвичайну якість декору, яка прикрашає стіни його мастаби.



Сцени рибальства за західній стін, що звернена до входу.



Полювання на бегемотів.



Серед представлених видів риб: короп, мулет, мормирида (риба-слон), сом, синодонт, вугрі, тилапія, нільські окуні, що і сьогодні зустрічаються в рибних магазинах

є

Крокодилом нападає на  бегемотиху, щоб заволодіти її бегеметоням.



На іншому фрагменті рельєфу - бегемот схопив крокодила. Крім прямого прочитання сцен існує ще й символічне. Болото є прикордонною зоною між неорганізованим середовищем (або Ісфет) і напіворганізованим середовищем єгипетських людей, відповідно до волі богів (це зона Маат).



Деякі сцени виглядають дуже зворушливо.



Від риб і води до свійських тварин і землі.







Чоловіків  тягнуть сани, навантажені величезними вазами з маслом




Слуги, які несуть в кошах різноманітну їжу.





Прямую до ще однієї цікавої гробниці, ще одного візиря фараона Теті – Анхмахору.



У ній 7 кімнат, 6 з яких належить самому візиру та одна його синові Ішфі.



Фальшиві двері гробниці.



Показав я вам риб і тварин. Черга на різноманітних птахів. Шкода лише, що рельєф суттєво знищений.



Гробниця Анхмахора відома насамперед тим, що на її стінах зображені сцени лікування, включаючи хірургічне втручання, а також обрізання.



Незрозуміла для мене сцена.



А тепер спустимося в Піраміду Теті. Я про неї вже розказував давніше , описуючи мої перші відвідини Саккари - https://taras-palkov.livejournal.com/28775.html. Але й цього разу я зайшов туди (благо мій вхідний квиток дозволяв ще раз відвідати це місце).



Теті наказав збудувати піраміду з основою приблизно 64 × 64 м й заввишки 43 метри; однак за сорок три століття більш як половина цієї піраміди, розрахованої на вічність, щезла і зараз вона нагадує невеличкий пагорб.



Хоч тут уже побували стародавні грабіжники, на стінах збереглася значна частина текстів і незакінчений саркофаг.





Найбільш тривожним предметом, знайденим серед уламків похоронного віатикуму, є гіпсова форма посмертної маски . Відтворена ліпнина передає нам обличчя людини із закритими очима, злегка відкритим ротом. Вираз вражає, і нібито це зображення Теті, що робить його єдиним справжнім королівським портретом, який зберігся від Старого царства.



Хоч я в минулих постах вже показував піраміду Джосера, але й тут не відмовлю собі в цьому задоволенні). Тим більше фото піраміди втакому ракурсі ще не було.



Бажіючі можуть в Саккарі поакататись на конях і віслюках.



На південь від піраміди Джосера знаходиться ще одна напівзруйнована піраміда - фараона Уніса, останнього фараона V династії (2375-2345 роки до Р.Х.).



Піраміда Уніса розташовуюєтья зразу ж за південно-західним рогом захисного муру довкола піраміди Джосера й скидається на терикон біля якоїсь покинутої шахти. Від її первісної висоти (близько 48 м) збереглась лише половина; вершечок заокруглений, стіни вивітрилися, підніжжя (біля основи 67×67 м) завалене осипом блоків.



До піраміди веде коридор, яким несли померлого, а не тунель грабіжників.



Головний скарб піраміди не занести в музей - це ієрогліфи, що покривають стіни кімнат - знамениті "Тексти пірамід", в яких записана єгипетська "Книга мертвих". А точніше не "Книга Мертвих", бо це не книга про смерть. Це книга, як вказує єгиптолог Міхаїл Чєгодаєв, про життя, що перемогло смерть.



«О Унісе!. Ти прийшов не мертвий – ти прийшов живий! Сядь на Осірісів трон, візьми своє берло, щоб повелівати живими, візьми берла мкс та нхб, щоб повелівати тими, чиї місця заховані!»



Подлинное название произведения переводится: «Изречения выхода в день». В нем отражается вся основная суть этого замечательного текста — помочь умершему миновать все опасности загробного мира, пройти посмертный суд и вместе с солнечной баркой бога Ра вновь вернуться на землю, т. е. ожить, воскреснуть — «обновиться», как говорили египтяне. Победить врага — смерть, чтобы вести духовно-чувственное существование в омоложенном, нестареющем теле на вечно прекрасной плодородной земле в окружении своих родных и близких. Это книга о преодолении смерти, о победе над ней и одновременно о том как это сделать. Необходимо подчеркнуть, что в одной из центральных по значению Глав Книги Мертвых нашла выражение одна из величайших идей человеческой культуры — идея загробного воздаяния (ее рождение в Египте относится к более ранним периодам. В гробницах Древнего царства покойный заявляет в своей «автобиографии»: «Я давал хлеб голодному, воду — жаждущему, одежду — нагому... [Делал так], чтобы было хорошо мне у бога великого». А как вам понравиться: «Из-за меня никто не провел ночь без сна» (т. е. я никого не расстроил, не обидел, не разгневал). Взято з http://gordon0030.narod.ru/archive/2005/index.html



Зоряне небо поховальної камери місцями містить залишки поліхромії.



У поховальній камері піраміди Уніса були знайдені рештки мумії (череп, кістки правої руки та гомілки), але кому вони належали — невідомо.



Залишки обличкування піраміди Унаса.



На південь від колонади піраміди Джосера збереглася і ділянка похоронної дороги Унаса з залишками храмів.



На північ від своїє піраміди Унас наказав збудувати мастаби для своїх дружин Хенут і Небет, для дочок Ідут і для кількох сановників; стіни мастаб оздоблюють чудові барвисті рельєфи. Однак на дорозі, яка веде до них. Зяє велика квадратна яма в двадцять п’ять метрів вирубана в Саїську добу для гробниці начальника Аментафнета.



Багаточисельні кімнати Мастаби Ідут прикрашені побутовими сценами, що присвячені життю в каналах і ріках.



Рельєфи якісні та в хорошому стані.







Тут зображена сама принцеса Ідут, що вдихає аромат лотоса.



Сцена : розділення туші бика.



Якщо будете Саккарі, не пошкодуйте вхідний квиток в музей  Імхотепа, названий в честь єгипетського архітектора, який побудував ступінчасту піраміду Джосера. Музей цей відкрили порівняно недавно – в 2006 році жінки двох президентів - Сюзанна Мубарак і Бернадетт Ширак і він містить дуже цікаву і не таку вже малу експозицію.



Сфінкс з лицем фараона Джосера (?)



Рельєф з дамби франона Унаса.



Мумія Меренра I — давньоєгипетський фараон з VI династії.



Це найдавніша  королівською мумія, що збереглась до сьогодні.



Голова Таверет - дружина візиря Аперії. Кінець 18-ї династії, близько 1391-1334 рр. до Р.Х..



Фальшиві двері Хесі (2300-2100 рр. до Р.Х.)



Фігурки човена і гребців.



Човен і гребці 230-1749 рр. до Р.Х.  Гробниця Nakhtempet



Скульптура Птаха-Сокара-Озіріса 664-332 рр. до Р.Х.





Один із залів демонструє архітектурні елементи з ступінчастої піраміди Джосера, такі як колони і зелені і сині фаянсові настінні плитки, які прикрашали похоронну камеру піраміди.



Частина дверного косяка. Теж з піраміди Джосера.



Змії – символи захисту.



Найдавніший кам’яний фриз з уреями. Це оригінал, біля піраміди Джосера можна бачити копію.



Кобри на вигляд усі різні.



Дві статуї візира Птахотепа з його могили. 2405-2367 рр. до Р.Х.



Різний одяг і вид пояснюються тим фактом, що скульптури були свтроені в різні періоди життя Птахотепа, коли він займав різні посади.







Голова Шепсерса, суддді і візира фараона Джеджакара, 5-а династія 2504-2347 рр. до Р.Х.



Голова чоловіка 2504-2216 рр. до Р.Х., 5-6 династія



Статуя переписувача, V династія





Ще одна дерев'яна статуя Птаххотепа, 5-а династія





Відомо, що мумії фараон і вельмож вкладалися в кілька трун, що поступово зменшувалис (по типу російської матрьошки). І лише в останньому з гробів була сама мумія. Кожна труна була не просто труною, а являла собою порожнисту фігуру людини — з обличчям, у головному уборі, із зображенням рук зі знаками влади, в одязі. Тут на фото, швидше за все найближчий до мумії гріб. Пізній період, 30-а династія, 380-342 рр. до Р.Х., цвинтар піраміди Теті.



А це судячи з всього, перша труна. Дерев’яна. Імхотепа, але не знаменитого будівничого, бо походить з 380-342 рр. до Р.Х., 30-а династія





Парна Статуя Аменеміпета і його дружини, XIX династія



Нефритові статуетки з богинею Ісісідою, яка годує бога Гора посредині .



Коли вже виходив з останнього залу, у вестибюль на екскурсію прибігла група дівчат в онакових червоних хустинах. Саме вчасно я покинув музей. Бо хоч дівчата і гарні, але вже дуже галасливі)



За кілька кілометрів від Саккари розташований знаменитий Мемфіс ( منف‎ ). Уперше назва «Мемфіс» з'явилось у літописах лише до XXIII ст. до н. е., вона походить від назви Меннефер Пепі, погребального комплексу фараона VI династії Пепі I. В Єгипті Мемфіс був відомий також під назвою Анх Тауі («Життя двох земель») або Іті Тауі («Об'єднувані дві землі»), що підкреслювало його стратегічне положення на межі між Верхнім та Нижнім Єгиптом.



Кілька тисячоліть Мемфіс був культурним, адміністративним і торговим центром, що притягував торговців і паломників з Африки та Азії. Лише з появою Александрії Мемфіс занепав. Поступово місто руйнувалося. До нашого часу місто дійшло повністю покрите мулом. Від давньоєгипетської столиці мало що залишилося, а те що залишилось можна побачити в археологічному музеї просто неба під назвою Міт-Рахіна.

Основа колони. Можливо з храму Птаха.



Алебастровий сфінкс Аменофіса (Аменхотепа) ІІ. Це найбільший зі всіх відомих сфінксів, виконаних з чуцільного блока (висота 4,5 м, довжина – 8 м.), раніше охороняв вхід в храм Птаха.



У центрі парку – величезна статуя Рамзеса ІІ.



Ну і найголовніше знаходиться в павільйоні - статуя-колос, що зображає фараона Рамзеса II. В своєму первісному вигляді вона була висотою з п’ятиповерховий будинок.



Цю скульптуру в 1820 році біля південних воріт храму Птаха виявив італійський археолог Джованні Кавільєю - піонером в області єгиптології, і відповідальним також за розкопки сфінкса в Гізі.



Як бачимо, основу і ноги скульптури відламані, тому вона перебуває у лежачому положенні. Колоссу вдалося частково зберегти оригінальні кольори. Фараон носить хеджет – білу корону Верхнього Єгипту.



Однак основна краса і особливість скульптури полягає в дрібних деталях, що на диво точно передають складну людську анатомію. Тому, як і з численними рельєфами та малюнками у гробницях, дуже складно повірити, що такого рівня мистецтво вже було 4500 років тому.



Після розкопок Кавілья запропонував колоса великому герцогу Тоскани Леопольду II, але інший відомий італійський єгиптолог Іполіто Росселіні порадив соверену приймати "подарунок", тому що витрати на транспортацію колоса могли виявитися непосильними для скарбниці герцога, а також можливо її довелося б. Паша Єгипту Мухаммед Алі зі звичною для мусульман щедрістю та безтурботністю запропонував колоса у подарунок Британському музею, однак і там відмовилися від подарунку через складнощі пов'язані з транспортуванням гіганта. У результаті було вирішено залишити колосу в Мемфісі і побудувати навколо нього музей.



Зображення однієї з дочок фаарона Рамзеса ІІ. А їх у нього було аж 67. І 111 синів!



Колосів, до речі, було дві - вони прикрашали західний вхід у храм Птаха. Кавілья знайшов другий, і повністю відреставрував його ще у 50-х. Спочатку колос знаходився на площі Баб ель-Хадід у Каїрі (яку навіть із цього приводу перейменували на площу Рамзеса II). У 2006 році статую перевезли в Гізу на повторну реставрацію, і передбачається, що вона стане частиною виставки Великого єгипетського музею, після того, як він буде добудований і відкритий (про будівництво я розповідав у першій частині.



Ще 8 км на південь і ми в Дахшурі (دهشور), який в пірамідній хронології стоїть після Саккари і перед Гізою. Тут майже немає туристів і де знаходяться піраміди спорудження яких ознаменувало перелом конструктивній еволюції будівництва пірамід. Обидві вони вельми своєрідні, не схожі на інші, ба навіть одна на одну, і , дивлячись на них, не хочеться вірити, що вони походять із тієї самої епохи.



Південна, або Ламана піраміда трохи старша за південну, років на двадцять, і з погляду геометрії зовсім не піраміда. З основи 185,5 ×185,5 м вона здіймається в висоту на 92,3 м і закінчується зрізаним вершечком. Її стіни спочатку підіймаються під сміливим кутом у 54°, але на висоті 45 метрів раптом переламуються й далі йдуть під кутом 42°. Якби її добудували з первісним нахилом стін, то вона сягала вб 125 метрів, а так її висота дорівнюває приблизно 100 метрам.



Хоча за виглядом піраміда ця наближається до «справжньої», внутрішньою конструкцією вона ще нагадує східчасту піраміду; блоки її укладено вертикально і вони спираються на ядро. Від інших пірамід Стародванього царства вона відрізняється тим, що має два входи: один, як звичне повернений на північ, другий - на захід.

Північний вхід розташований на висоті приблизно 12 м над рівнем землі, веде до похилого коридору, який опускається під землю у дві кімнати з виступами. З цих двох кімнат через шахту веде прохід в іншу маленьку камеру, яка теж має виступ у вигляді даху. Входи північній стороні піраміди робили під час Стародавнього царства. Це було з релігійними віруваннями стародавніх єгиптян. Чому тут виникла потреба у другому, західному, вході – це залишається загадкою.



У цій піраміді не виявлено і сліду присутності саркофагу, який був би розташований у цих кімнатах. Ім'я Снофру було написане червоною фарбою у двох місцях у «ламаною» піраміді. Його ж ім'я знайдено на стелі, що стояла всередині огорожі малої піраміди.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив