Історія зі зміщеними акцентами

dumdum_boy — 28.12.2009 Вертаюсь я нинька зі Львова.
Потяг "Львів - Рахів".
Загальний вагон.
Зайшов, сів, врубав музичку та й медитую собі.
Навпроти сіла якась симпотна дівчинка, оділа навушники і тоже тіпа слухає музичку.
Ну, а я, по дурості своїй, давай витріщатися на неї, як останній бик і придурок.
Через якийсь час виходжу в тамбур покурити.
Став, прикурив, відкриваються двері і заходить та дівчинка.
Між нами відбувається дослівно такий діалог:

  дівчинка: Чого ти на мене постійно дивишся?
  я: Мабуть, тому, що ти гарна.
  дівчинка: В мене є хлопець.
  я: Це добре.
  дівчинка: Гм...
  я: Угу.
  дівчинка: Нє, серйозно - чого ти на мене дивився?
  я: В тебе светр прикольний.
  дівчинка: Ти спочатку казав, що я гарна.
  я: Я і зараз так кажу. А ще в тебе светр прикольний.
  дівчинка: А що ти слухаєш?
  я: Трікі.
  дівчинка: А що це таке?
  я: Гм...
  /дівчинка мовчить/
  я: А що ти слухаєш?
  дівчинка: Кеті Перрі. Знаєш таку?
  я: Угу. Якось раз купував коханій Космополітен, то там на обкладинці була Кеті Перрі.
  дівчинка: То в тебе є кохана?
  я: Є. Але ми розійшлись кілька місяців тому.
  дівчинка: А...
  я: Ага.
  дівчинка: На мене ще ніхто так не дивився, як ти.
  я: Це добре. А що там твій хлопець?
  дівчинка: Та ми розходимось.
  я: Гм...
  дівчинка: А хочеш я в тебе відсосу?
  я: Нє.
  дівчинка: Та чого, підем в туалет.
  я: Там смердить.
  дівчинка: Ну і що?
  я: Та ні, дякую.
  дівчинка: Як хочеш, але мій хлопець каже, що я дуже класно сосу.
  я: Це добре. А чого розходитесь?

Вона щось там продзявкала у відповідь і вийшла.
Я докурив і тоже вийшов.
Сів на своє місце і продовжив медитувати під Трікі.
А дівчинка, кстаті, пересіла на іншу лавку.

P. S. Спасибі Біну, завдяки якому я, власне, і поїхав до Львова на "Пакалабру". 
Спасибі хлопцям з "Пакалабри" за файний концерт. 
Спасибі Стрілку і Тані за кумпанію.
Величезне спасибі чарівній Морганці за два приємні дні ві Львові і асобінно за перегляд двох крутих фільмєців - свіжого Джармуша (наконєц-то я його подививсі!) і ше один (забув як називаєсі) про Дикого Френкі, глухого діджея з Ібіци (кстаті, хто не видів - подивіцця, прікольний фільмєц).
А ще спасибі Тані та Олі за вчорашній похід на пиво в "Хмільний дім Роберта Домса".

А ви, здохляки, як провели ці останні сегорічні вихідні?

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив