Іноді
strybunochka — 31.10.2010
Іноді побита, втомлена дворова собака мріє про єдине - сховатися в
картонній коробці під лавкою від усього світу, і від дощу, який
лавиною валить із неба на її немічне і тендітне тільце. Вона
розуміє, що відгавкуватися марно, що це не допоможе, що її ніхто не
почує, а перехожий, навіть коли й почує, не зрозуміє крику
роз'ятреного серця, для нього це лише пронизливе шавкання
миршавенької дворняги.Зі своєї коробочки вона визирає чорними оченятами на вулицю, бачить, як проходять повз стрункі ніжки на підборах, грузькі черевики велетенських розмірів, чалапають малесенькі яскраві черевички... А ось! О диво! Що це за царівна? Одягнута в яскравий червоний дощовичок, в нашийник зі стразами, гордо задерши носика, біжить на повідку своєї господині вишукана струнка красуня. Дворнязі перехоплює подих, сльози з її оченят-ґудзиків змішуються з дощовими краплинками... "Чому моє життя таке нещасливе?" - плаче вона...
Будущее GEO-продвижения: как AI и генеративный поиск меняют локальный маркетинг
Новая 23-летняя жена 61-летнего Гордона
Московское метро. 1935 год
Ежедневный дайджест марафона #зимазима — 15 декабря
Сумма, которую пропили Гена Козодоев и Сеня Горбунков в ресторане "Плакучая Ива"
О сенсации в суде Долину таки выселят?
Фарш трески по 140 руб. Это вообще для кого сделано?
Такие разные горы
Шизеленая энергетика: расщепление здравого смысла на примере одной статьи.

