Іх нрави, або Страданія "прасвіщённих патрійотов" навколо БУЛ
kyanka — 19.05.2011 Усе їм Бібліотека української літератури в Москві свербить. Ну не дає спати спокійно.Уже і працівників розганяли, і труси проводили, і ком'ютери виносили та читацькі квитки "ізималі", а все мало...
Навіть нинішня директорка Н. Шаріна, призначена в бібліотеку після її фактичного розгрому 2007 р., котра й мови-то української не знала, вже стала "антиросійською екстремісткою".
Купка "прасвіщённих патрійотів" вдалася до свого улюбленого жанру - доносу новопожалуваному мерові Собяніну.
Посилання на цей опус спеціально не даю - гаспадін Сокуров, котрий його інспірував, уже постарався, порозсилав його в найнесподіваніші місця, так що як хто схоче ознайомитися з творєнієм - легко знайде.
Читати його і смішно, і страшно.
Смішно, бо всі оті войовниче невігластво і пафос посланія спрямовані всього-на-всього на "одну, но пламєнную страсть" дрібної посередності, котра й сама б хотіла в директорське крісло, "та хто ж йому дасть"?
Надто вже звинувачення примітивні й недолугі (еге ж, і Д. Павличко теж в екстермісти-терористи потрапив).
Страшно, бо не всім смішно.
Бо донос уже підписала чортова дюжина "інтєлєктуалів", переважно проФФесорів та інших дОцентів.
Бо від минулої атаки на бібліотеку минуло лише півроку.
Бо подібні "листи" від патрійотів, котрі "не можуть поступатися принципами", не раз і не двічі ставали сигналом для атаки на будь-які прояви свободи.
Утім, у бібліотеки в рукаві теж знайшовся туз: свого часу тоді-ще-президент Путін "відзначив у своєму листі 18 грудня 2007 р., що "уряд Москви створив по суті зразкову установу культури, яка повною мірою відповідає культурним, освітнім та інформаційним запитам українців, які проживають у російській столиці"".
У тій дивній країні ласкаве слово цього пана важить більше, ніж слово правди.
До речі, заяву прес-служби Державної установи культури м. Москви "Бібліотека української літератури" "Щодо скандалу навколо Бібліотеки української літератури у Москві" від 14 травня 2011 р. вдалося знайти аж на сайті українців у Республіці Комі www.UkrainaKomi.ru.
І справді, дивна країна.