Іграшки
burningspirit.hiblogger.net — 21.05.2010Всім мабуть відомо, що діти, то маленькі люди, а люди то великі діти. Всі в душі діти, бо бути дорослим, це означає бути розумним, а розум це те, що іноді затискає у рамки нашу душу, заставляє нас діяти не згідно з душевним поривом, а керуючись сухим розрахунком. Добре це чи погано, хай судять інші, я для себе вирішив, що краще слухати душу. Але зараз не про це.
Діти граються іграшками, але дорослі теж граються іграшками. З віком іграшки змінюються. В дитинстві моїми улюбленими іграшками були в основному тачки і різноманітні супергерої. Я ріс, з'являлись різні тетріси-шметріси, лазери-шмазери, якісь там лизуни і багато іншого. На наступному етапі це все відійшло дещо на другий план і моєю іграшкою був велик, спочатку малий, потім трохи більший, а потім і взагалі великий. Ну і всякі там ролики, скейт, футбольний м'яч і форма Юве. Комп звичайно ж. Ще пізніше коли я вже був випускником я захотів гітару - ще одна іграшка. Далі з суттєвого пригадую відеокамеру - це остання і можливо на сьогодні найулюбленіша іграшка. Але я вже хочу ще одну іграшку - автомобіль!
Люди люблять гратись. Прийнято вважати гру чимось не серйозним, але насправді це серйозніше ніж що завгодно, тому що це приносить задоволення, а що в житті головніше від задоволення, для чого ж ми живем тоді? Коли ми граємось чимось, все інше якби відходить на інший план, ми забуваємо проблеми, настрій покращується, нам стає добре на душі. А якщо в нас в нашій грі хороші результати, то ми ще і відчуваємо гордість і це підвищує самооцінку. Гратись корисно.
Пробило трохи на філософію. Так от:
а які в вас є і були іграшки? Які улюблені були в дитинстві і які зараз?
|
</> |