И опять о недоразумении, называемом "украинской журналистикой"

ibigdan — 19.07.2016

Тварі ви всі. Всі, хто на смертях бійців намагаються зробити собі рейтенги, підняти перегляди ітд.

Вчора ввечері загинув мій Оса. Мій Вова.
Вчора ж ми домовились з його бійцем з першої ротації і сьогодні зрання він виїхав, щоб повідомити МАТЕРІ У ЯКОЇ ВОВА БУВ ЄДИНОЮ ДИТИНОЮ - О С О Б И С Т О.

Щойно мене набрала мама Вови.
І знаєте, що вона каже? Вона каже, що якесь недорозуміння показують по телевізору. Що кажуть, що її синочка загинув. І просить щоб я пояснила що з ним і дала трубку Вові, щоб він теж пояснився їй.

Я ненавиджу вас. Всіх. Вас. Волонтерів. ЗМІ. Вам не зрозуміти ні того болю, ні тієї колосальної втрати.
Не треба мені завалювати лічку, відмічати в постах з його фотками. Н Е Т Р Е Б А. Я все знаю!

ВАМ НЕ ЗРОЗУМІТИ, БО ЧЕРЕЗ ВАС РІДНА МАМА З ТЕЛЕВІЗОУ ДІЗНАЄТЬСЯ ПРО СМЕРТЬ СИНА.

Не треба гратися у "А Я ПЕРШИЙ СКАЗАВ А Я ПЕРШИЙ ЗНАЮ І ВСІМ ДОКЛАДУ!" .
Його нема. Він загинув. І від того, що о 8 ранку якійсь канал першим про те скаже, ми його не повернемо. Від того, що сотні лівих людей викинуть його фотку в фб з чорною стрічкою - нікому не полегшає. Ви про те, завтра забудете ж.
Вам не передати того крику, який стояв у мене в слухавці. Вам не передати того болю, який нині розриває серце.
Тварі.

Alina Mykhailova

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив