Господіжтибожемой
dubchack — 18.08.2010
Який я сьогодні стрес отримала в метро! На станції Тараса Шевченка
зайшов парніша років 17 з газетами, пройшов по вагону - ніхто газет
не купив. Він дійшов до кінця вагону, повернувся до всіх і
раптом почав орать на всю глотку:
"ПОЧЄМУ НІКТО НЕ КУПІЛ ГАЗЕТУ???!!!! ПОЧЄМУ, Я СПРАШИВАЮ, НІКТО НЄ ПОКУПАЄТ ГАЗЄТУ???!!!"
Оскільки крик почав накривати музику в моєму плеєрі, я зрозуміла,
шо шось відбувається, виключила його і стала наблюдать (попєрвах
наблюдать гг) картіну. Парніша почав бігати по вагону, жбурляти
газети куди-попало, гамселити кулаками і ногами об підлогу. Потім з
усієї дурі почав їбошити в двері вагону, руками, ногами і головою.
Це все з вереском, який доходив до періодичного зривання
голосу: "ПОЧЄМУ НІКТО НЄ ПОКУПАЄТ ЕТІ ПРОКЛЯТИЄ ГАЗЄТИ???!!!!!!!!!".
Охєрівші люди просто не знали, куди діти очі, бо як тільки він
перехоплював чийсь погляд, то підбігав і починав їбошити у щось, що
було поруч з людиною - поручень, двері.. Я перелякалась не на
шутку, бо то була реальна загроза в найдовшому тунелі на лінії, між
Шевченка і Контрактовою, получить по хлєбалу за некуплену газету.
Коли нарешті доїхали (наче вічність їхала ггг) до станції,
парніша, вопрєкі всєм ожиданіям, не пішов у наступний вагон, а
лишився. Люди, які зайшли на Контрактовій, іспиталі всю
новізну пріключєнія, коли двері зачинилися і парніша знов
почав орати і їбошити все навколо. А через певний час почалася
друга серія. Парніша раптом заткнувся, підійшов ближче до того
місця, де я сиділа, і так чітко, голосно і з наголосом на кожному
слові сказав: "ЛЮДІ. КУПІТЄ. ХОТЬ. ОДНУ. ГАЗЄТУ. ІНАЧЄ. Я. НЄ.
ЗНАЮ. ЧТО. СЕЙЧАС. БУДЄТ". Думаю, зайвим буде сказати, шо
всі усрались, бо в голосі була така дика погроза, за якою
однозначно мало бути щось. Тоді він повторив: "ЛЮДІ. Я. ПОВТОРЯЮ.
ДАЙТЄ. ХОТЬ. ПАРУ. ГРИВЕН. ЗА. ГАЗЕТУ". Чесно, я б дала йому ті
пару гривень. Але я подумала, що якщо зараз з усіх тих людей я одна
дістану гаманець, він мене просто задушить. Думаю, не мене
одну посєтіла ця мисль в той момент. Єстєсьно, після того він
підійшов тупо до мене (а до кого ж, окакже) і над моєю головою
почав ці газети рвати. Я, зрозумівши, що можу отримати в хлєбало не
лише просто так, але й порваними газетами, підхопилась і
вибігла на заблаговрємєнно появівшемся Майдані. Шо било с
людьмі, які не вийшли - не знаю.
Так от я хочу спитать, може, хтото бачив ще колись цього
персонажа? І вабщє, у мене багаторівневий стрес, і
єсть подозрєнє шо мальчонка просто не видержав ваги
державно-політичного устрою країни :(