Господіжтибожемой
dubchack — 18.08.2010 Який я сьогодні стрес отримала в метро! На станції Тараса Шевченка зайшов парніша років 17 з газетами, пройшов по вагону - ніхто газет не купив. Він дійшов до кінця вагону, повернувся до всіх і раптом почав орать на всю глотку: "ПОЧЄМУ НІКТО НЕ КУПІЛ ГАЗЕТУ???!!!! ПОЧЄМУ, Я СПРАШИВАЮ, НІКТО НЄ ПОКУПАЄТ ГАЗЄТУ???!!!" Оскільки крик почав накривати музику в моєму плеєрі, я зрозуміла, шо шось відбувається, виключила його і стала наблюдать (попєрвах наблюдать гг) картіну. Парніша почав бігати по вагону, жбурляти газети куди-попало, гамселити кулаками і ногами об підлогу. Потім з усієї дурі почав їбошити в двері вагону, руками, ногами і головою. Це все з вереском, який доходив до періодичного зривання голосу: "ПОЧЄМУ НІКТО НЄ ПОКУПАЄТ ЕТІ ПРОКЛЯТИЄ ГАЗЄТИ???!!!!!!!!!". Охєрівші люди просто не знали, куди діти очі, бо як тільки він перехоплював чийсь погляд, то підбігав і починав їбошити у щось, що було поруч з людиною - поручень, двері.. Я перелякалась не на шутку, бо то була реальна загроза в найдовшому тунелі на лінії, між Шевченка і Контрактовою, получить по хлєбалу за некуплену газету. Коли нарешті доїхали (наче вічність їхала ггг) до станції, парніша, вопрєкі всєм ожиданіям, не пішов у наступний вагон, а лишився. Люди, які зайшли на Контрактовій, іспиталі всю новізну пріключєнія, коли двері зачинилися і парніша знов почав орати і їбошити все навколо. А через певний час почалася друга серія. Парніша раптом заткнувся, підійшов ближче до того місця, де я сиділа, і так чітко, голосно і з наголосом на кожному слові сказав: "ЛЮДІ. КУПІТЄ. ХОТЬ. ОДНУ. ГАЗЄТУ. ІНАЧЄ. Я. НЄ. ЗНАЮ. ЧТО. СЕЙЧАС. БУДЄТ". Думаю, зайвим буде сказати, шо всі усрались, бо в голосі була така дика погроза, за якою однозначно мало бути щось. Тоді він повторив: "ЛЮДІ. Я. ПОВТОРЯЮ. ДАЙТЄ. ХОТЬ. ПАРУ. ГРИВЕН. ЗА. ГАЗЕТУ". Чесно, я б дала йому ті пару гривень. Але я подумала, що якщо зараз з усіх тих людей я одна дістану гаманець, він мене просто задушить. Думаю, не мене одну посєтіла ця мисль в той момент. Єстєсьно, після того він підійшов тупо до мене (а до кого ж, окакже) і над моєю головою почав ці газети рвати. Я, зрозумівши, що можу отримати в хлєбало не лише просто так, але й порваними газетами, підхопилась і вибігла на заблаговрємєнно появівшемся Майдані. Шо било с людьмі, які не вийшли - не знаю.Так от я хочу спитать, може, хтото бачив ще колись цього персонажа? І вабщє, у мене багаторівневий стрес, і єсть подозрєнє шо мальчонка просто не видержав ваги державно-політичного устрою країни :(