ГОЛУБІ НЕЗАБУДКИ *
vira_mozgova — 20.08.2010Голубі незабудки,
Як пам'ять про школу,
Висіли на грудях
У кожного з нас.
Хіба нам забути
День той святковий,
Щире вітання,
І рідний наш клас?!
Чекає багато
Далеких доріг,
Стежинка до школи
Зорею горить,
А вчитель, як батько,
Що юність зберіг,
Здається він поруч
Зі мною стоїть...
Роки пролетіли
Як пташка в саду...
Через сорок років
На цю зустріч іду!
Незабудки голубі
Стали снитися у сні,
Незабудки голубі...
Не забути, не забути
Їх мені!
Посріблені скроні,
Вже старість в "полоні"...
Та радісна зустріч
Чекає на нас!
Давно вже матусі,
Бабусі, дідусі,
І різні професії
В кожного з нас:
Хтось вчитель у школі,
Бухгалтер, військовий,
Хтось лікар,
Шофер, адвокат,
Директор заводу,
Будинку культури,
А хтось депутат!
Голубі незабудки,
Як пам'ять про школу,
Залишаться в серці
У кожного з нас.
Хіба нам забути
Цю зустріч бажану,
Вчительку – неньку,
Школу рідненьку,
І дружній наш клас!
Незабудки голубі...
Не забути, не забути
Їх мені!
Віра Миколаївна Мозгова (раніше Гладченко)
12.06.2010 р.
---
* - публікується вперше, присвячується моєму класу.
http://vira-mozgova.livejournal.com/1230.html
|
</> |