Голосуй розумом

vaxo — 25.01.2010 Теги: Янукович Тимошенко Написано для "Українського тижня"

Інтернет переповнений банерами – «Голосуй за Юлю! Голосуй серцем». Робиш клік по картинці й бачиш міні-ролики, змонтовані на основі «Аватара», «300 спартанців», інших відомих фільмів. Голос за кадром апелює до вічних цінностей, закликає голосувати за політика Тимошенко, прислухатися до голосу свого серця. І як підказка – галочка у вигляді червоного сердечка БЮТу, що конкретно треба зробити.

У першому турі я не голосував за лідерку БЮТ, але думаю зробити це в другому турі. Кажу це відразу, за прикладом лобістів в американському конгресі. Зекономлю час тих, хто все вже вирішив. Заздрю таким. Вони можуть далі не читати.

Мені як громадянину від президента нічого не треба. Крім того набору функцій, які прописані в Конституції. Хочу лише найняти на роботу людину, яка визначений час буде державним менеджером. І у своїх пошуках виходжу з того, хто найкраще підготовлений для цієї роботи. Оскільки кандидатів залишилося лише два – роблю вибір із тих, хто є.

Звісно, ще є місце для галочки навпроти позиції – не підтримую жодного кандидата. Слава Богу, що є. Попри, до речі, намагання БЮТу забрати у громадян таке право. Голосом «проти всіх» більше – голосом менше. Нічого це не змінить. Перевірено не раз. Хіба потішить інфантильну свідомість, бо приходу одного з двох політиків подібним чином не зупинити.

Ми ж не настільки діти, щоб не розуміти – в умовах десятивідсоткового відставання одного з кандидатів – заклики не йти на вибори, викреслювати обох, малювати на бюлетенях фалічні символи тощо – працює лише на одну ціль – перемогу лідера. І його прізвище Янукович.

Позиція багатьох моїх знайомих – вони, Янукович і Тимошенко, однакові, «у сортах лайна не розбираюсь», і я не подарую їм свого голосу. Ок. Така позиція має право на існування, але погодитись із нею ніяк не можу.

Дивлячись на портрети кандидатів, хочеться, щоб країна мала інший вибір. І вона його матиме. Через 5 років, у 2015-му. Якщо все буде добре. Якщо буде не дуже добре – вибори будуть раніше.

Про Тимошенко все вже давно сказано, тому говорити щось раціональне навряд чи варто. Навіть її штаб це розуміє, саме тому закликає голосувати серцем. Я ж думаю навпаки – голосувати за Тимошенко треба розумом.

В попередні дні й місяці було чимало сказано про Тимошенко – людину, політика та урядовця. Вона не ідеал. Але її опонент – просто катастрофа. Я так думаю.

Ну, добре. Можемо скласти руки й нічим не допомагати перемозі Тимошенко. І вона програє, до цього близько. Давайте на хвилину уявимо, що Янукович переміг і вже через два місяці вступив у президентські повноваження. Я не хочу казати про його інаугурацію, куди приїдуть лише наші «закляті друзі» зі сходу. Ось посол Росії Зурабов виїхав з Москви відразу як тільки туди дійшла інформація про поразку політика Ющенка. Гидко.

Зрештою, ладно з тим світом. Наш президент – нам з ним і жити. Принаймні п’ять років. А може десять? Подивимося на регіон, звідки почав свою кар’єру майбутній лідер. Чи там є бодай якісь прояви життя – вільні ЗМІ, конкурентне політичне середовище, активний бізнес, громадський сектор? Немає нічого. Янукович і терикони. Повновладдя Партії регіонів на всіх рівнях – від останньої сільради й райради до депутатського корпусу в парламенті. Самі свої. «Чужие здесь не ходят».

З десяти регіонів, де виборці проголосували за Януковича – до речі, це ті самі десять регіонів, де він переміг і в 2004-му, у восьми він вже в першому турі набрав більше половини. У другому ще більше. Це означає, що спираючись на «волю народу» цей чоловік підімне під себе весь політичний процес, як це зроблено на Донбасі, Луганщині тощо.

У Тимошенко немає ось таких «базових» регіонів, волею яких можна керувати всією країною. І це дуже добре. Навіть та поки що єдина область – Волинська – яка дала прем’єр-мінісітру 51% явно не стане кадровим резервом, яким за досвідом попередніх пришесть Януковича в уряд ставав його рідний Донбас.

Можу тільки уявити уряд Януковича, команду його губернаторів – це те, що нас чекає вже ближчим часом. Підприємці, які кажуть, що за «донецьких» були погані, але понятія, а при Тимошенко – суцільне ручне керування, вже завтра зможуть оцінити повернення Миколи Азарова та його «пташенят» у податкову. Хоча, очевидно, що й екстенсивні методи поповнення бюджету та Пенсійного фонду треба ревізувати – якщо Юля, звісно, йде у владу всерйоз і надовго.

А може варто розслабитись й отримувати задоволення від можливого повернення в уряд Табачника, з його маніакальними спробами розколоти Україну, заборонити «галичанську ідеологію», переписати політику в галузі освіти під російський стандарт?... При Тимошенко його повернення у владу неможливе, а при президенті Януковичу – це вже майже реальність.

Я зацікавлений, щоб політика президента Віктора Ющенка не була відкинута, а була, за певної корекції, продовжена. Чи робитиме якісь кроки у напрямку, скажімо, політики спільної історичної пам’яті президент Янукович – точно ні. Чи робитиме їх президент Тимошенко – можливо. І за оце «можливо» я й проголосую.

Апеляція до серця зайва, коли час думати головою. І голосувати розумом.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив