Долар по вісім™

Реформи оцінюють через збільшення доходів, хоча доходи найманих працівників регулює ринок праці, а підприємців - ринок на якому працює бізнес.
Реформи оцінюють через курс гривні, хоча курс гривні регулює теж ринок.
Реформи оцінюють через ціни в магазинах, статки посадовців, корупцію, місця в рейтингу, ріст ВВП і ще купу інших критеріїв, на які впливають купа факторів.
Хоча, насправді, економічні реформи - це перш за все спрощення ведення бізнесу та зменшення його неринкових ризиків.
Спрощення та прискорення підключення до електромережі, водо-, газопостачання та каналізації - це реформа. Лібералізація валютного регулювання - це реформа. Спрощення ведення бухгалтерії та сплати податків - це реформа. Спрощення розрахунків між клієнтом та продавцем - це реформа. Зміцнення прав власності - це реформа. Спрощення доступу до вантажоперевезень портами та ж/д - це реформа. Зменшення дозвольних процедур, обмежень та контролюючих органів - це реформа. І ще багато чого...
Економічні реформи - це коли держава з ворога бізнесу перетворюється на союзника, бо саме бізнес дає державі гроші на армію, пенсії, зарплати чиновникам.
Але головна наша проблема, що в нас дофіга реформаторів і немає жодної політичної сили, яка б зосередилась на реальних реформах. В нас немає партії бізнесу, яка б стала посередником між бізнесом та державою.
Наші політики, партії та реформатори більше занепокоєні міфічними атаками на них "порохоботів", ніж проведенням реформ.
Але, вибачте, п..іти - це не реформи робити.
Пилип Духлій
|
</> |