«Делай деньги, делай деньги, - а остальное все дре-бе-бе-день!»


Але наразі не про те, я все думала, чому ж міністр так поспішав з цим переходом на 11 річку? Можна ж було робити це поступово, продовж кількох років, підготувати програми, підручники, освітян повідомити про аж таку глобальну зміну шкільної системи. Таки чином і свою справу зробити, і рейтинг ПР серед освітян не знищити.
Аж тут випливає постанова КМУ№598 від 21.07.2010 р., якою “Українське видавничо-поліграфічне об’єднання” підпорядковується Міністерству освіти. Треба розуміти для творчого освоєння Табачником мільйонів, виділених на передрук підручників згідно нових (теж ще не розроблених!) навчальних планів для 11-річки. Видно, поспішає Табачник «засвоїти» бюджетні кошти, бо ж не ясно, скільки ще вдасться всидіти в кріслі міністра. І плювати, що заради бажання нажитися треба дезорганізувати всю систему освіти.
Я так думаю, що схожі аргументи призвели до введення обов’язкової дошкільної п’ятирічки. Прогнозую, що скоро ми побачимо створення якогось органу при МОН, який «координуватиме» забезпечення харчуванням закладів дошкільного навчання. І кого хвилює, що дитячих садочків критично не вистачає, що батьки (навіть ті які хочуть) просто не мають куди віддати дітей. Все це «злі чутки критиканів», головне, що ринок харчування дошкільнят створено і його треба «освоювати».