Цікаві такі люди...

Щойно прочитав один, м"яко кажучи, не вельми позитивний
відгук на "Мексиканські хроніки". Ну такоє... Комусь подобається,
комусь - ні, але одна фраза примусила посміхнутися: "Путевые
записки какого-то офисного работника я вам и сама могу написать".
Прикольно, я - "офісний работнік", чуваки! :) Нє, чесно, мене
ще так ніколи не ображали! :)) А ще я подумав, що дуже
хотів би її (писала дівчина) взяти з собою на Котопаксі,
причому як тоді, бляха, в одних шортах і кофті, або в Атакаму, коли
заглох "Шевроле" і довелося тюпати ніч через пустелю з
півлітровою пляшкою води на двох, або ще краще на Фронтеру, коли ми
з Яном, ледь не обісравшись, драпали від бандюків,
що аж куріло за нами... А потім посадить за стіл і хай
пише...
Це я до того, що мене страшенно дивують люди, котрі
категорично висловлюють думку стосовно чогось, про що не
мають навіть приблизного уявлення. Причому думка
завжди негативна. Це що - якісь комплекси з дитинства?..
Хз...
UPD. Завтра в п"ятницю о 21:00 я знову в прямому ефірі на 5-му каналі. Передача "Час". Буду щось там розказувать, ще не знаю що :)