Церква в Арборе (Biserica Arbore)

taras-palkov — 08.11.2024

У самому серці Буковини, приблизно посередині між Сучевицею та Сучавою, серед округлих пагорбів, вкритих густими гаями, розташоване село Арборе з чудовою церквою Усікновення Голови Івана Хрестителя. Збудований цей храм був за один рік власником села – Лукою Арборе – не лише для прослави Бога, але і як місце поховання боярина та членів його родини. Легенди стверджують, що Лука використав для будівництва свого двору та церкви труд турецьких, польських та руських полонених, примушуючи їх носити каміння з річки Солца. Присвята ж церкви Усікновенню Голови Івана Хрестителя не випадкова й натякає на трагічну історію.
Лука Арборе – один із найважливіших бояр при дворі Стефана Великого, який був покровителем мистецтва, хоробрим воїном, організатором героїчної оборони Сучави від поляків у 1497 р., учасником відомих молдовських облог Львова та Кам’янця; у квітні 1523 р. був обезголовлений і невдовзі після цього похований у своїй родинній церкві.


І ніби-то нічого не натякало на таку немилість фортуни… Після смерті найвидатнішого правителя Молдови – Стефана Великого – Лука залишився наближеним до його сина – господаря Богдана Сліпого, а після смерті останнього, коли на престол зійшов малолітній Штефаніце Вода, Арборе очолив Раду (Диван), яка керувала країною. Він був фактично володарем Молдови, а одночасно опікуном та вихователем Штефаніце. Та коли невдячний Штефаніце підріс й очолив країну у 1523 р., то незрозумілим жестом, без особливих пояснень, стратив вірного боярина, звинувативши у зраді. Найімовірніше, звинувачення виявилося наклепом. Після страти Луки за наказом правителя було вбито і двох його синів: Жабу та Ничиту. Але таке правління викликало боярський бунт. Як наслідок, через чотири роки Штефаніце був отруєний й знайшов свою смерть в Хотині…



Але облишмо історію й повернімося до самої церкви. Внутрішній розпис бісеріки було виконано одразу після завершення будівництва, тобто у 1503-1504 роках. Але цей стінопис було пошкоджено після походу султана Сулеймана Пишного на Молдову в 1538 році, коли турки підпалили церкву. У 1541 році за розпорядженням Анни, дочки Луки Арборе, внутрішній розпис відновили та доповнено зовнішнім. Нові розписи були створені артіллю малярів під керівництвом Драгоша Комана з Ясс. Майстерність, з якою були розписані зовнішні стіни, дозволила включити його до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1993 році.




Зовнішні розписи церкви виконані в м’якій гаммі кольорів і у аж 47 тонах. Таємницю поєднання кольорів молдовські живописці забрали з собою в могилу. Тому реставратори не можуть сподіватися на повне відтворення розписів, а лише на стабілізацію того, що збереглося...

Всередині церква розділена на три приміщення, характерні для православного богослужіння: пронаос, наос і святилище.



Розписи східної стіни притвору. Над відними дверима - Богородиця з Немовлям.



Над Богородицею - ряд, що присвячений сценам Усікновення голови Івана Хрестителя. По центру - Танець Саломеї.



По обидва боки від Богородиці ангели з апостолами і пророками. Архангел Гавриїл та апостол Павло.





У притворі виділяються "живі" фігури з позолоченими німбами і з багатим одягом учасників Вселенських соборів.





Підпису імпаратора, на жаль, немає.



Імепратор Костянтин і мати його Ірина на та інші учасники 7-ого Вселенського собору.



Єпископи, що згодом стали Отцями Церкви, уважно вивчають Святе Письмо.



Серед зображених не лише "ортодокси", але й "латинники".  З-поміж світських це особи в крислатих капелюхах, а серед кліриків - безбородий монах з тонзурою.



Кавалькада імператора Констянтина.



Віднайдення Животворящого Хреста.



Ще один із Вселенських соборів. Якщо по центру зображений імператор Констянтин, то це мав би бути Перший собор (Нікейський).



Незвичне зображення Богородиці з Дитятком і ангелами в мандорлі. Притому Діва Марія сидить не на троні, а швидше на якійсь лаві.



Уся сцена вміщена у масивний віконний проріз.



Пророк Ілля теж у сфері.



Праведні діви і мучениці у повен зріст.



У церкві є дві вотивні картини. Одна із них знаходиться в притворі, над могилою фундатора під різьбленим готичним навісом, що створений на зразок могили польського короля Казимира на Вавелі.
Про дату створення розпису засвідчує напис на надгробку: "Цей ковчег зробив Лука Арбуре, паркалаб Сучавський, син Арбуре Старшого, паркалаб Нямців, року 7011 (1503)29 квітня".



На зображенні видно, що підносячи храм Христу на престолі за Луку заступаються Богородиця та Іван Хреститель. Лука тут зображений з дружиною й двома дітьми.



На іншому вотивному зображенні (вже в наві) фундатора храму можна побачити з дружиною та аж з п'ятьма дітьми - свідоцтво того, що картина була написана в останній період життя боярина.



Інші розписи нави. Тут також можна побачити, де саме знаходиться вотивне зображення.



Якщо в пронаосі ми могли бачити у повний зріст лише жіночі фігури святих, то в наві лише чоловічі.



Притому одяг у цих святих різний, але у всіх багатодекорований. Наприклад у святого Кодрата Атенського.



Як вказують румунські мистецтвознавці: всі зображення церкви в Арборе випромінює щирість. Це видно з безпосередності живопису, з прозорості кольору, як у акварелі, з побудови силуетів, які іноді мають неканонічні жести та пози. Через церкву Арборе Драгош Коман вводить у церковний живопис одну з найбільш світських пам’яток молдовського мистецтва.

Розписи склепіння куполу.



Зі сторони наосу над дверима зображена рука, а у ній спасенні душі. Цей малюнок часто повторюється і в інших румунських церквах і ви не раз могли його бачити в інших моїх постах.



Ліворуч від дверей - святий Зосима причащає Марію Єгипетську.



В цілому західна стіна нави відведена сценам з Життя Христа та Його Страстям. Але все ж горішня сцна відведена Успінню Пресвятої Богородиці.



Сцени Страстей , думаю, багатьом зрозумілі, тому не бачу сенсу їх підписувати.









Зверніть увагу на музик.





Дуже цікаві кілька зображень, які відносяться до теми "Чудесного помноження хліба і риби".







На світі існують мільярди людей і кожен із них неповторний...



Єдине зображення нави, яке я не розшифрував. Спочатку здалося, що це зцілення десяти прокажених. Але тут їх дванадцять, а не десять. Апостолами ці люди на колінах теж бути не можуть, бо за спиною Христа стоїть вже троє апостолів. Тому не знаю...



В заглибленні бокової стіни - Розп'яття Христове.



А навпроти з протилежного боку - Зіслання Святого Духа (угорі).



Описом церкви Відсічення Голови Івана Хрестителяв Арборі завершую розповідь про мою (разом із групою) поїздку до Південної Буковини у 2018 році.
Для тих кому цікаво, думаю, буде доречним пригадати  й інші пости з румунської мандрівки:

Петреуць (Pătrăuți). Церква Воздвиження Чесного Хреста
https://taras-palkov.livejournal.com/24907.html

Монастирі Сіхастрія (Sihastria) і Нямц (Neamț)
https://taras-palkov.livejournal.com/25157.html

Сучава (Suceava)
https://taras-palkov.livejournal.com/25344.html

Монастир Воронець (Mănăstirea Voroneț) - 1
https://taras-palkov.livejournal.com/25650.html

Монастир Воронець (Mănăstirea Voroneț) - 2
https://taras-palkov.livejournal.com/25920.html

Монастир Молдовиця (Mânăstirea Moldovița)
https://taras-palkov.livejournal.com/26654.html

Монастир Гумор (Mânăstirea Humor) — Монастир Путна (Mânăstirea Putna)
https://taras-palkov.livejournal.com/30771.html

Монастир Сучевиця (Mănăstirea Sucevița)
https://taras-palkov.livejournal.com/98792.html

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив