Церква і ЗМІ: від конфронтації до співпраці

olena_risu — 04.07.2010 шановний prosto_az ще раз повернув мене до теми, якою я живу кілька років, буквально ще з часів мого студенства і роботи в церковному офісі. Якщо широко - це стосунки між Церквою та ЗМІ, а ще конкретніше - протестанти в мас-медіа і в інтернеті зокрема.

майже два роки тому написала пост у себе в жж про протестантів і live journal. Зараз він не менш актуальний, хоча, зазначу, тенденції все ж таки змінюються, але доволі повільно. В той час коли Патріарх РПЦ Кирил відправляє священиків у блоги та соц.мережі, а православні в україні придумали потужний піар-хід конкурс для журналістів, що пишуть на православну тематику, наші служителі з такою же недовірою дивляться на інтернет як майданчик для євангелізації.

Кілька днів тому я брала інтерв"ю у М.С. Паночко (старший єпископ Церков ХВЄ). Серед іншого, поставила йому запитання про мас-медіа. Але навіть після запитань у формі наполегливого заохочення до медіа-активності керівники євангельських церков не бачать у тому великої перспективи і не розуміють величезних можливостей, які дає інтернет. (я не говорю про приватні сторінки В_кантакте чи зависання в якихось віртуальних фермах, що вважаю однозначним злом. Думаю, ви розумієте...)

як, на мою думку, на це можна вплинути - запитав мене вчора служитель баптистської Церкви Сергій Мороз. От, сходу, що я йому відповіла:

есть два пути: пробуждение сверху: через старших служителей (конференции, семинары, примеры: как СМИ, блоги, соц.сети влияют на людей в целом и на Церковь в том числе), говорить, как Интернет становится современной платформой для Евангелизации, апологетики - и с каждым годом это влияние будет рости. Если они начнут понимать и благословлять младшее поколение профессиональнее развиваться в этом - будет результат.

Второй путь - пробуждение снизу. Часть молодежи в церкви уже будет барахтаться и что-то делать, их будут одни поддерживать, другие не понимать, а то и осуждать. Но со временем они достигнут успеха, в своей нише будут влиятельными и успешными и только потом с ними начнут считаться и даже может прислушиваться.

я - за первый путь, потому что самой часто приходится идти вторым. Не благодарное это дело. И хорошо любую работу начинать и развивать, когда есть благословение и понимание Церкви и ее служителей

дорогі друзі, а що ви думаєте: як дати зрозуміти Церкві, що новий час вимагає нових підходів до служіння? чи потрібно це взагалі?

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив