Бузина як герой роману «Тринадцятий місяць»
ukraine_russia — 20.03.2010 Оле?сь Олексі?йович Бузина?Народився у Києві, батько Олексій Григорович Бузина офіцер 5-го (ідеологічного) управління КГБ УРСР (згодом - головний персонаж роману Івана Котовенка «Тринадцятий місяць»).
1992 року закінчив філологічний факультет Київського університету за спеціальністю «викладач російської мови та літератури», проте викладацькою діяльністю не займався.
Уривок з роману
ГЛАВА YІ.
МОСКВА, КРЕМЛЬ. ЛЕОНІД БРЕЖНЄВ ПРОПОНУЄ НАГОРОДИТИ МАЙОРА БУЗИНУ ОРДЕНОМ ДРУЖБИ НАРОДІВ
Майор Бузина не зміг прочитати Указ про нагородження його орденом Дружби народів, оскільки майже у той час, коли документ надійшов з Москви в Україну, у його долі сталися значні зміни і він ніколи не дізнався, які хвилювання, на яких колах і які зрушення спричинило його запитання лекторові ЦК КПУ стосовно Івана Мазепи та ленінських тез про націю, мову і право націй на самовизначення, викладених у короткій, але місткій формулі: «Sprachgemeinschaft und Staatenbau».
І навіть тоді, коли його син Олесь Бузина-молодший повідомив, що у школі дозволено бажанням батьків і учнів не вивчати українську мову, а замість неї вивчати вірші російського поета Олександра Пушкіна «Клеветникам России» та «Бородинская годовщина», майор Бузина не пов’язав такі зміни в шкільних програмах з його запитанням на лекції. «Синку, - мовив він, гладячи свого нащадка по голові від тім’я до потилиці і назад, як вчив його знайомий лікар, - мову ти вчити будеш, тому що без Sprachgemeinschaft виростають яничари. І Пушкіна вчи, я тобі буду приносити його твори з нашої бібліотеки».
Що таке «Sprachgemeinschaft» яничари, Олесь Бузина-молодший не запитав. Пушкіна він вивчав за принесеними з бібліотеки КДБ творами, і продовжив вивчати в університеті на російському відділенні філологічного факультету, оскільки мати його вирішила, що українську він знає достатньо, де зосередив основну увагу на епістолярній спадщині російського поета.
продовження на сторінці
В мережі є різні уривки роману «Тринадцятий місяць». Їх можна знайти тицьнувши тут Короткий зміст книги Роман про діяльність КДБ УРСР, зокрема, 5-го (ідеологічного) управління, на тлі суспільно-політичних подій, які розвивалися в середині 70-х років ХХ ст. Стиль – гротескний: гумор, іронія, підтекст, сміх крізь сльози, - отже твір серйозний. Головний герой - майор Бузина, він вважається одним із найдосвідченіших професіоналів-оперативників 5-го управління КДБ УРСР на ділянці перехоплення каналів зв’язку закордонних ОУН з їхніми спільниками в Україні та проведення «оперативних ігор» і опиняється у скрутному становищі - він стає об’єктом підозр свого керівництва у дворушництві. Пік подій припадає на ситуацію, що склалась в кар’єрі генерала Федорчука після призначення його на посаду голови КДБ у Києві і часткової реалізації централізованої групової справи оперативної розробки «Блок». Основних фігурантів справи (В’ячеслава Чорновола, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Святослава Караванського та ін.) заарештовано і засуджено до тривалих строків ув’язнення, припинено випуск нелегального видання «Український вісник», об’єкти, які тимчасово залишились на свободі (Оксана Мешко, Борис Антоненко-Давидович, Микола Руденко, Лариса Скорик, Олесь Бердник тощо) перебувають під пильним наглядом органів КДБ. Але ще рано українським чекістам святкувати перемогу. Раптово оперативна обстановка в республіці загострюється - на головній вулиці Києва Хрещатику невідомі зловмисники вивісили жовто-блакитний прапор, на Дніпровській набережній вчинили напис націоналістичного характеру, під час нічної навчальної тривоги для офіцерів 5-го управління на будинок КДБ несподівано вчиняє напад невідома диверсійна група... Усі описані в романі події – реальні, автор лише змінив прізвища деяких персонажів (не виключивши можливого випадкового збігу) з огляду на те, що не з усіх архівних матеріалів, до яких він мав доступ в процесі роботи над книгою, знято гриф таємності.lj-cut>