Без названия

fd_letters — 03.11.2025 Алі Татар-заде
якщо хочеш щоби картограф зависнув, замов йому простеньку мапу
"Європа в ХХ ст.".
-----
в народів які були під канчуком Московії, в тому числі колись українці, існує мода пишатися своїми співвітчизниками, які - це ж треба - служили в імперській армії, досягли там офіцерського чину, а іноді генеральського.
Мовляв, ми були круті і ось підтвердилося.
Щож, мало не в кожній імперії існували такі прості хитрощі, як неоголошені (а іноді й чітко прописані) "сорта" військ.
В одне військо бралися тільки представники імперської нації.
В інше - бралися тубільці, але офіцером мав бути представник імперської нації.
В треті - тубільцям дозволялося бути офіцером порівну з білим-братом.
В четверті - навіть усі офіцери навмисно були тубільцями. При тому такий загін часто лише формально був тубілським, а на ділі його заповнювали представниками-рядовими з імперської нації (щоби приховати, що тубільці не хочуть служити). В таких загонах, зрозуміло, тубілець-офіцер відчував себе дуже дуже високим. бо в нього у підчину були білі-браття.
В п'яті - бралися повністю з тубільців, і зрозуміло що командував ними теж тубілець (як правило, вже так затягнутий в асиміляцію, що говорив краще імперською, але в очах тубільців все ж був Своїм).
З останніх, в кризові епохи - а будьяка імперія складається з криз більше ніж уполовину - формувалися елітні підрозділи, що слугує знову ж предметом необдуманої гордости тубільців. Але вся прелесть їх становища була в тому, що мали виконувати самі неприємні накази, наприклад створити переворот, зарізати купу білих-браттів, і якщо щось піде не так, то на них можна звалити всі "звірства", а наказ їх творити дезавуювати.
В висновку бачимо, що це геть пустиий предмет для гордощів, бо він відображає не якости народу, а імперську політику щодо нього.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив