Без названия

День такий…
За бортом холодно.
На душі холодно.
Бо пішла у засвіти Марианна Гончарова…
Так ми і не встигли з тобою зустрітися, Марусечко...
Легкої тобі дороги…
А я.
А що я?
Обіцянки виконую.
Обіцяла собаці Вахтангу, що я його буду скубти?
То й скубла.
Довго та ретельно.
Гору вовни с нього наскубла!!!
Дуже вдалий девайс придбала для цієї мети.
Колтуноріз називається!
Казкова річ!
Вахи вполовину менше стало!!!
Видавала чергових п…здюлів собаці Лєді.
Їй-бо, зашибу коли небудь цю сцуку!!!
І подарувати ж таке добро нікому не виходить.
І залишити її жерти далі собаку Цуцилію не можу. І не хочу!!!
То якось все буде.
Бо не буває так, щоб було ніяк…










|
</> |