бачу її одну не веселу і не сумну

mamuka_miriuta — 11.08.2016 ..в сьогоденних реаліях війни з кацапстаном дуже часто постає питання українців, які працюють чи подаються працювати в кацапстан. як правило, превалює думка "запроданці" і т.д. відверто кажучи, якийсь час назад я мав таку саму думку. я собі і уявити не міг, як нормальний українець може їхати працювати туди. особливо мене обурювало коли туди їхали (та й продовжують їхати) наші футболісти. особливо коли мотивують це "мнє жє сєм,ю корміть нада"..

..зараз я ставлюся до цього індиферентно. якщо хтось вважає, що йому/їй краще їхати працювати за порєбрік, я не бачу причин робити з цього трагедію. кожен сам собі обирає свій шлях і свою вдачу. мені до цього справи немає. як і не має справи до того, як та людина потім буде повертатися назад в Україну, коли стане там за порєбріком непотрібна. чи як їй буде за порєбріком, коли у неї вже не буде за певних обставин можливості повернутися назад в Україну, а за самим порєбріком її нічого не триматиме. це все вибір і наслідки до яких цей вибір приводить..

..я хоч і не за порєбріком, але багато хто вважає, шо і у мене "рильце в пушку". часто, коли я спілкуюся з українцями, які живуть в Україні, чую на свою адресу "ну, коли повертатися плануєш?" раніше я намагався ще щось пояснювати. зараз перестав робити і це. я ніколи не зрозумію їх. вони ніколи не зрозуміють мене. я не зможу їм пояснити, що не зможу жити в Україні через те, шо моя спеціальність там нікому не потрібна, не говорячи вже про те, що просто умов для подібної роботи не існує; через те, що Мерседес просто не зможе жити в українських реаліях; через те, що Північна Америка створює набагато більш сприятливі умови ростити дітей, ніж Україна. і ще через 100500 інших причин.. раніше мене це дратувало. зараз - пофіг. так само як і на те, шо мене продовжують бомбардувати меседжами із закликами допомогти українській армії, волонтерам, ет сетера - я просто відповідаю "ні". а коли мене починають доколупувати, шо я тут заробляю самашедші бабки і міг би хоч трохи допомогти - без всяких зволікань шлю нахуй. не тому, шо я такий скупий, чи не люблю Україну. я допомогаю чим можу, в тому числі - і фінансово. але тільки через певних людей в яких впевнений на 100% і 100% знаю, куди ці гроші підуть. просто я цього не афішую, так само як не афішують себе ці люди. але я не можу і не хочу давати гроші на кожен заклик якихось ідейних патрійотів.

..нещодавно прочитав порцію фекалій на Лізу Йолку. що вона із Закарпаття, а жиє і працює в масквабаді. а це означає тавро "запроданка". ну, пиздіть - не мішки носити. і не в окопі сидіти під кулями і ГРАДами. насрати - кожен може. а от сконструювати і запустити каналізаційну систему стоку фекальних мас - бажаючих одиниці. нікого ж не цікавить - чого вона там сидить? може сімейні обставини, контрактні, ет сетера?.. я не хочу і не буду її засуджувати. просто через те, що я не знаю обставин. просто через те, шо кожен має право робити свій вибір. відповідати за нього. і жити з ним..

..а те, шо зробила Йолка 25 листопада 2015 року в крокус-холі мацквабада дорогого коштує - вона заспівала українською. я вважаю, що це набагато більша перемога і набагато більш важливіше, ніж довбати щодня клавіутуру додаючи все нових людей у список "зрадників..

подивіться з 29 хвилини:

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив