***

А за вікном така фантастична осінь... Еххх...
* * *
Нашаруванням стоптаних шляхів
І шарудінням-болем жовтолисту
Блукає світло по старому місту,
Тривожить мрії вицвілих дахів.
Влітає різзю у прийдешні сни,
Шука притулку на моїх долонях…
Це світло – гіркота чужих полонів,
Чужа відплата мертвої вини.
Гіркий полин і перегуслий мед
Влились у суміш листя, мрій і болю,
А осінь вії мастить каніфоллю
Й освячує мінором кожен злет.
Зітліла пристрасть в прядиві думок
Фальцетом божевільно тягне соло.
Юродива печаль, молитва гола
Заводять світло в блуд чужих казок…
©Svitlyk
.