3.07.2021 або про силу

vivagor — 03.07.2021 Я зара напишу наївну річ. Втім, певна логіка у цьому є.
  Сучасний світ від ідеалу дуже далекий. Під «світом» я маю на увазі «людство». Відтак, з Україною почнуть рахуватися не раніше, ніж вона оголосить про наявність у себе якоїсь умовної позитронної зброї. Особливо, якщо після ультиматуму московитам щодо повернення територій і виплати відшкодувань, у якості демонстрації ми анігілюємо Кремль на атоми, так щоб ніхто не зрозумів – яким чарівним чином. Бо усі балачки про норми цивілізованого світу – ведуться нормальними людьми і країнами із собі подібними, а маніяки на них – плювати хтіли.
    Тому, якщо десь на глибині у сотні метрів гранитних скель у нас не роблять нчого подібного – нам нічого і не світить. Вже наскільки не були могутніми США, а й вони свого часу мовчки утерлися вбивством власного президента. І своїм партнерам з НАТО – полякам, аж ніяк не допомогли після відвертого вбивства московитами вже не тільки одного їхнього президента а всієї еліти країни одним ударом. Це голозадого Саддама чи аморфну Аль Каїду можна було показово бороти – їм просто нічим було відповідати, а з серйозними неадекватами штибу Кіма, Путіна чи Хомейні у світі зв’язуватися не бажають. І скільки б там не гвалтували справедливість – світ тільки співчутливо цокатиме язиками.
    Відтак, своє місце під сонцем треба вигризати самим… НАТО, звичайно, добре. І краще нехай воно буде та посилюється, ніж слабне і зникне, але воно – не панацея. Так, нам потрібно туди рухатися, але власна сила – єдина гарантія, того що і Кремль нас боятиметься і НАТО поважатиме. А не буде у нас в арсеналі якоїсь передової зброї, не буде рішучості, самоповаги і готовності негайно дати одкоша – не поважатимуть навіть пігмеї. І попри всю нашу «родючу землю» і «працелюбний нарід» залишимося ми жалюгідними прохачами, які бігатимуть і смикатимуть за піджаки великих політиків світу цього. А не будемо і цього робити – станемо хлопчиками для побиття і рано чи пізно – зникнемо з географії та історії. Бо це – закон природи, а йому байдуже на трагедії народів чи окремих ідіотів.
    А усі оті високочолі зарозуміння на кшталт «це так не працює» і «світ наразі перейшов у нові формати» залиште простофілям. Оскільки прикладів, як деякі великоваговики світової політики разом зі своєю патетикою щодо «цивілізованних цінностей» по закінченню кар’єри йдуть працювати на чортів московитських у різні «газпроми» – вистачає. Слова без сили – безпорадність у вакуумі. Ніде і ніколи політика слабких і безпомічних не святкувала перемог. А ті, хто пропагує щось подібне – просто прибирають дурнуватих конкурентів. Як у Донбасі кажуть: «розводять лохов». Повірте Донбасу, на розведенні лохів там добре розуміються. Багато хто і досі не протверезів…

Оставить комментарий

Популярные посты:

• По теме
• Архив