13.

0navaho0 — 29.04.2011


по місту йшов по справах..
красота, сонечко-пташки-листячко-травичка, тепло, радісно, музичка в навушниках радісна, от тільки вантажна машина прогуркоче мимо, то пилюка, шо темно і дихати немає чим, але то таке, терпимо.
і пригода сталася маленька..
думав - напишу шось про це все, що думаю напишу, якісь висновки виведу, та прикрашу те все гарненько словесами пресмачними, щоби і читалося легко та радісно, і зміст якийсь у тому котрийсь намалювався.. бо ж хтось та неодмінно прочитає, та так щоби до кінця.. хтось, та й прочитає і щось своє скаже з приводу проблєми зачепленої. або просто шось скаже. або просто прочитає і піде геть, бо нашо таке ото - "грузити" мізки та й у переддень вікендовий?
але не написав. бо поліз у мейли, поліз у жж.. і знайшов пост, котрий так зачепив, що ну..

і подумалось мені за жежешку нашу.. про пости свої та чужі.. і про те, як ми їх всі готуємо. ото задумуємо, сідаємо за клавіатуру, набираємо на екрані слова дрібненько і в кінці тиснемо курсорчиком на оте "опублікувати в..."

а мені подобається от саме ГОТУВАТИ пост, розумієте? де би він і під яким ніком не публікувався. в жж, в дрімі, чи в блоггері..
готувати от як справжню страву святкову на кухні.
чи не святкову - буденну, але щоби неодмінно смачну. і тільки щоби її по-справжньому ГОТУВАТИ. без обману. від душі, як то кажуть... /файну господиню по хавчику пізнати (с) типу нова мудрість, угу./
готувати, от щоби всі інгредієнти під рукою, плита-духовка, приправи і зелень там, посуд святковий із буфету дістати і розкласти на столі, та від пилу залежалого до блиску, і до рипіння келихи натерті на сонці виблискують чи у світлі свічок вечірніх романтичних, і вино в холодильнику охолоджене свого часу дожидається, хороше, куплене для душі більше - не для простого поглинання..
саме так я до цього і ставлюся, до написання постів, як до приготування страв.
смачних, або не дуже, вишуканих, або простих, але це теж буває смачно, правда ж?
бо так і є. бо так і має бути. між розумними людьми.
чи ви за ШВИДКУ їжу? га?
за перекус по-бистрячьку і пагналі далі?
я знаю, що більшість мені скаже: часу в мене на цю всю фігню немає!
і це правда.. у неї, у більшості, справді на всю цю фігню часу немає.
ну і не треба. меншості більше дістанеться, ага.
перегнув я палицю? та знаю, що перегнув, та менше з тим..
відкрию вам невеличку свою таємницю: не люблю я більшість. страшенно. ну тому що не люблю. в чому їй періодично і зізнаюся..

в жж зовсім мало людей, котрих я люблю читати. от зовсім мало.. просто катастрофічно мало.
я, звичайно, говорю за себе і тільки за себе, бо це мій щоденник і я тут собі можу говорити про що хочу, про що моя грішна душа забажає... так от.
постійних мною відвідуваних жж є дуже мало, бо я от саме ЛЮБЛЮ читати, знаєте, і от шоби саме ЧИТАТИ.
і страшенно тішуся, коли знаходжу щось дійсно варте своєї уваги..
тішуся аж ну, аж дрижаки від передчуття хорошого по тілу.. а коли й прочитане та на смак хороше і засвоюється прегарно, то й взагалі..
читати щось таке люблю страшенно, як і люблю смачно поїсти. вловлюєте аналогію?
цих людей читаю майже постійно. до них так і хочеться йти /ходити/ в гості, з ними хочеться спілкуватися, говорити на тему посту і поза його тему, в компанії з ними мені добре і затишно. бо це наче КОЛО, оте, справжнє, дружнє, в котрому можна і заохочується всіляко бути саме СОБОЮ, без масок, без каміння за пазухою, без недоказаного і, звичайно, без брехні.. ну бо навіщо?
і я навіть щось коментую. по-своєму, дещо розлого, словоохоче /а чого їх шкодувати, тих слів, га?/, часом критично, часом скептично, часом навіть із жартами за настроєм, але завше без поспіху, з належною долею поваги, такту і розуміння. і з вдячністю.
за смачно приготований пост.
я поважаю людей-дописувачів, котрі вміють смачно ГОТУВАТИ свої пости. це відчувається. і це справді СМАЧНО.
це справді варте того, аби читати, аби відвідувати і коментувати..
розмова-коментами за таким "столом" теж буває дуже змістовною і пізнавальною. бо є про що говорити. є. і це, принаймні для мене, дуже важливо
бо це все справді мені нагадує трапезування із хорошою людиною /чи людьми/, із фантастичною стравою на столі, і вином, і обстановкою, і цікавою розмовою на десерт чи до кави..
я трішки естет, ага. чого і вам усім бажаю. від цього не вмирають.

у попередньому своєму дописі я виставив посилання на ЖЖ  дуже хорошої господині, котра справді вміє готувати просто неймовірні речі, часом досить несподівані речі, незвичні, але це завжди цікаво і "смачно"..
перед нею я завжди готовий скидати свого запиленого капелюха, хороші мої..
отаке..

йду блукати далі. до зустрічі.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив