Як на Бесарабці Леніна трощили (ФОТО, ВІДЕО)

bilozerska — 09.12.2013

Що на Бесарабці нарешті звалили Леніна, я дізналася, як і всі - зі ЗМІ.
Свободівці, ви таки негідники. Не міг ніхто подзвонити і хоч натякнути, що намічається чиєсь "безглузде самогубство" (с) Олег Тягнибок ? Тобто, на Хрещатику, можливо, буде щось цікаве. Я ж завжди в центрі, я б прибігла. А то як годинами мерзнути на різноманітних акціях, то я, а як історичне відео знімати - то хтось.
Наступного разу, як підете в гості до Януковича, щоб повідомили, бо ображуся таки всерйоз.

Отже, я дізналася, що Ілліч покінчив життя самогубством, і за 20 хвилин була вже на місці. Друзі, такого я в житті не бачила. Тіснява, давка - мене ледь не затоптали. Прорватися крізь кільце фотокорів - не знаю, як це мені вдалося, і як потім вдалося відзнятися.
Уявіть собі: всі бажаючі по черзі луплять кувалдою по поваленому Леніну, а бажаючих - пів-Хрещатика. Молоді хлопці у масках, діди, дядьки - взагалі хто завгодно. Хтось просто лупить зі всієї злості, хтось при цьому примовляє: "Це тобі за вбитих родичів" тощо. Натовп насідає, люди просять камінчики на сувеніри. Здорові дядьки стримують людей: "Крок назад! Крок назад!" - а люди не чують, лізуть вперед. Іскри з-під кувалди летять, а натовп скандує: "Янукович, ти наступний!". На постаменті, де ще півгодини тому стояв Ілліч, гордий "руйнатор Леніна" Микола Коханівський закріплює державний і червоно-чорний стяги.

А ти висиш на одній нозі просто над поваленим істуканом, затиснена так, що руку з фотоапаратом не підняти, і час від часу кричиш, бо інакше затопчуть :)

А далі я подерлася на постамент, і знімала це все згори. Величезна подяка Коханівському і козаку Валерію Федоровичу, якби не вони, я б туди не потрапила. "Пропустіть журналістку, як знімала, як його вперше валили!" - голос у Федоровича такий, що мегафона не треба. А я ж прибігла тоді, коли вже Миколу і хлопців забрала міліція, і зробила - о 5-ій ранку - перші історичні кадри Леніна з відбитим носом і рукою і драбину, притулену до нього. А сьогодні сама лізла цією драбиною. "Лед тронулся, господа присяжные заседатели" (с)



Це реально було свято. Бо це не просто пам’ятник, навіть не просто пам’ятник радянському комуністичному діячу, чи навіть головному комуністичному лідеру - це був символ цієї влади і влади Кремля в Україні. Бо чиїм діячам стоять пам’ятники на центральних площах - того і влада.
Ця влада не давала його знести. Хлопці, які його пошкодили, отримали за це умовні терміни (ще пощастило, що умовні), а пам’ятник відновили. Якщо зараз революція не переможе, будьте певні - він стоятиме знову, а всі, хто сьогодні його валяв і бив - сидітимуть.

Молодь, що вийшла на революцію, вже котрий день прагне радикальних дій, а опозиція досі не дає їй штурмувати Банкову. Сьогодні весь отой революційний запал, що накопичився, причому не лише у молоді, нарешті знайшов вихід. Знесли те, що давно треба було знести. Ще у 2004 році я пропонувала створити у кожному великому місті "парки радянського періоду", куди звозити ті пам’ятники, які мають історичну чи художню цінність, і показувати там за гроші туристам. Але влада вже котрий рік сподівається, що раптом все ще повернеться, як було, і пам’ятники не демонтує і нікуди не перевозить. Що ж, тоді на смітник історії. І ці пам’ятники, і цю владу.





















































Це я на постаменті, де Ленін був. А до цього була на Йолці, де Янукович буде :)

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив