Воркута-Ленінград
reznichenko_d — 21.11.2013
Фундаментальна відмінність української культури від московської - в
українській ніколи не було тюремного фольклору. Українець в тюрмі
не живе, а якщо живе, то пісні про це писати точно не буде. Хіба що
якийсь "Плач невільника" (у сторіччі так 15-16).Українське кримінальна середовище наскрізь російськомовне, з єврейськими лексичними коренями. Коли до Росії дійшло таке поняття, як французький "шансон" - музичний голос європейської міської культури, - там він органічно перетворився на ліричні балади з життя тюрми, при чому не вузько-субкультурно, а в самому широкому прояві, бо російська тюрма не має конкретних меж. По суті, простором, у якому звучить цей "шансон", обмежується так зване "російське культурне поле".
Московит ніколи не зарікається від тюрми. Він з розумінням ставиться до володарів, які женуть власних громадян у тюрму, бо вміє бачити за ґратами великий сенс, мужність, дружбу, лірику, красу, голубів над зоною. Душа московита найширше розгортається десь у тундрі, між Воркутою та Ленінградом. Якщо ви спробуєте зараз згадати російські народні пісні, в яких йдеться про "волюшку-волю", - просто волю, волю не від чогось, а волю як таку, волю як життєвий принцип, - несподівано з'ясуєте, що всі вони козацькі.
Коли президент США Авраам Лінкольн жалівся, що американці недостатньо тримаються проголошених принципів лібералізму та свободи, він патетично погрожував, що кине все, та втече туди, де у людей слова не розходяться з ділом: "...Я емігрую в яку-небудь країну, де не прикидаються, ніби люблять свободу, - в Росію, наприклад, - де деспотизм є хімічно чистим, без домішки лицемірства".("... I shall prefer emigrating to some country where they make no pretense of loving liberty - to Russia, for instance, where despotism can be taken pure, and without the base alloy of hypocrisy...")
Французький мандрівник Астольф де Кюстін у 1839 році назвав Росію "тюрмою народів", і ця назва припаялася до неї, ставши світовим афоризмом. Росіяни щиро не розуміють, чого народи хочуть від них втікти. Адже тут годують, дають роботу, та майже не розстрілюють.

|
|
</> |
Как справиться с крупными долгами: от фиксации ущерба до банкротства 
