Українським блогерам

Люди, я не розумію, що з вами. Я просто не розумію. Ви не любите Радянський Союз - ваше право. Ви не любите Росію - ваша справа. Але я не можу зрозуміти, чому ви з такою насолодою плюєте на подвиг тих, хто віддавав своє життя за рідних, за нащадків. І за вас також. І шана до УПА тут ні до чого - упівцям від цієї жовчі ні холодно, ні тепло. І зневага до офіціозу тут теж ні до чого - бо офіціоз є всюди - і в США, і в Польщі, і в Україні при Ющенко, і був би не менший в Україні при Тимошенко. І ненависть до Сталіна тут теж ні до чого - бо плюєте ви не в нього, а в мільйони українців-червоноармійців. Щоразу частіше відганяю від себе думку, що ви просто ненавидіте власний народ, називаючи половину його совками, дебілами, розумово неповноцінними... Відганяю, бо не хочу в це вірити, але щоразу ця думка приходить знов. Бандера й Шухевич, яких так часто пафосно згадують в уа-жж, собі не дозволяли вважати своїх співвітчизників бидлом. Лукавите ви, викладаючи демотиватори з Гітлером, який "нагодував би всіх баварськими ковбасками", перепощуючи розповіді про "добрих німців, про яких в селі тільки добре згадували, бо вони шоколадні цукерки роздавали". Ви хоч щось про війну читали? Про оцих от "добрих німців"? Про угорців, що палили села на Прикарпатті, про румунів в Одесі? Про Майданек? Про Янівський концтабір? Припустимо для вас не герої Кожедуб і Черняхівський, Рибалко й Дерев'янко - але для вас тоді не герої і Климів та Мирон, Ольжич та Теліга. Бо якби ви просто не вважали 9 Травня святом, то змовчали б, просто проігнорувавши. Але плювання жовчею, намагання як найбільше потоптатися - ніщо інше, як бажання показати себе "небидлом", "інтелектуалами", "европейцями". От тільки лапки до цих термінів в даній ситуації - абсолютно не зайві. Але знаєте що - вся ця жовч так в інтернеті й залишиться... І нікому від цього добра не буде. Замість позитиву й корисного результату ваша енергія піде в нуль. Не розумію я вас люди, геть не розумію...