Українські трагедії

gohatto_n — 08.02.2010 Вчора питаю свекруху: "Як ви можете голосувати за людину, яка не знає, хто такий Чехов?" Свекруха загадково посміхається і відповіді не дає. Ледь стримуюся, аби не запитати: "А ви самі хоч знаєте, хто це?", бо боюся, що виявиться, що не знає.
Бідна, бідна Україна... Яка глибина трагедії. Який чіткий поділ на дві частини. Так було завжди. Вивчаю археологію, то в яку культуру не плюнь: або Лівий берег, або Правий. Одиничні випадки, коли два береги були об'єднані. Завжди були "ми" і були "вони", ліве і праве. І зараз чітко видно, де "ліве" - дивлюся на мапу розподілу голосів.
Вибори показали кілька очевидних трагедій нашого народу (еліти зачіпати не буду).
1. Найвищий прояв існування народу - це нація. Нація - це коли у етносу з'являється самосвідомість. Я - українець. Для мене, чи там для тьоті з Тернополя, це органічно і природно. А свекруха каже: "Да нам на юге все равно, русские мы, украинцы или еще кто". Уявляєте, аби донецький хтось сказав: "Я - українець"? Та у нього язик зламається вимовити таку крамолу. А якщо якась інтелігенція (псевдо?) і скаже щось подібне, так з купою обмовок і зауваг. Тобто нині маємо ситуацію, коли захід і центр є НАЦІЄЮ, а південь і схід - це ЕТНОС. Тобто просто споріднена (антропологічно, спільним походженням) група населення, яка проживає на чітко окресленій території.
І так історично склалося, що частка етносу в країні більша, ніж частка нації. І цей етнос вчора визначив нашу долю.

2. Друга проблема: відсутність класичної освіти. Те, що люди навчилися читати і писати - нічого не означає. Люди не знають історії, літератури, мови. "А зачєм, ми і так живьом!" І саме тому їм не видається чимсь диким віддати голос за людину, яка є абсолютно, непробудно і непростимо безграмотною! А ви думаєте ті, хто голосував, знають різницю між геноцидом і генофондом? Якщо перше слово вони чули по тілівізору, то другого не знають точно. Як і Чехова чи Ахматову. Їм неприємно, що сміються з Януковича, який робить такі ляпи. Їм здається, що це сміються з ни[, адже вони теж не знають цих речей - "і нічьо, живут!". Господи, але як може налізти на голову те, що країною керуватиме цілковитий неук??? Як взагалі він міг потрапити так високо? Адже природно, коли в правлячі еліти пробиваються люди, котрі справді кращі за інших, коли вони талановитіші, коли пашуть як папи карли! Чому тільки у нас розум чи таланти не грають ніякої ролі?  У нас на першому місці не розум-освіта, а - хитрість і цинічність.

3. Третя проблема - відсутність моралі. В "Корреспонденті" гарне задали питання одному чуваку: Чому ті, хто приходить до влади, тільки й того хоче, що накрасти побільше? Чому ні у кого нема амбіцій витягнути країну з дупи? Справді... чомусь усі кандидати мають одну мету - награбувати, нахапати у своїх інтересах. Нікому не хочеться стати героєм, увійти в історію, прославити свій рід. Це все йде з низів, де люди так само абсолютно не хвилюються за долю країни, за долю ближнього і навіть за долю майбутніх поколінь. Кожен сидить у своєму болоті і не хоче і пальцем ворухнути для якогось химерного "загального блага". Я не віруюча, але в цьому плані респект віруючій Західній Україні - у них не стоїть так гостро питання моралі, бо є мораль християнська, на відміну від Півдня-Сходу. Але загалом, країна в агонії, бо такі речі, як красти на всіх рівнях, іти по трупах, топити ближнього в багні, не гребувати засобами для досягнення мети - це речі загальнонаціональні! Це наше горе!

Господи, як мені боляче. За те, що країна вибрала такого чільника... Боже, надоум цих людей. Що має статися з ними, аби вони прозріли? А діти їхні... Ростимуть такими самими неуками. І все буде по колу. Бідна, бідна країна.
Хай би розділилася на Україну та російську автономію, на націю та етнос - всім було б краще.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив