Україна в огні

maydan_2014 — 16.07.2014 Я прожила на Харківщині все своє життя. Декілька років тому моя мати переїхала до Санкт-Петербургу, а я залишилась закінчувати навчання. Прошлого року я отримала диплом магістра і влітку з’їздила до матері. Мені тут дуже сподобалось, тому через декілька місяців я вирішила також перебратися сюди. Тоді ми ще навіть не здогадувались, що на Батьківщині почнеться таке…

Зараз мама поїхала у відпустку додому. Там в нас квартира, дід, кішка та  майже вся рідня. Я дуже хвилююся за них за всіх і не можу спокійно спати вже декілька місяців. В Харкові начебто все доки тихо, але Донецьк та Луганськ – це ж зовсім близько…

  Новини майже не дивлюсь, бо страшно. Постійно листуюсь з друзями, деякі живуть саме в неспокійних районах. І знаєте що? Ніхто не розуміє що там коїться і хто з ким воює. Ось що мені нещодавно писала подруга з Луганську:

Ось що сьогодні прислала мені мама (ХХХ-це її подруга)

«Посмотри, что мне ХХХ написала:!!!!!!!!!!!!

ХХХ
Привет =) раздумываю над поездкой... но у нас тут Харьков в августе должна хунта в провокации окунуть.... страшно маму одну оставлять... я очень скучаю...» - ця жінка працює в органах, як і ії чоловік…

  Мати це мені пише, бо я дуже хочу теж зїздити додому, а вона турбується. Я скучила по друзям, по рідним. Моя ліпша подруга очікує одразу декількох діточок… Саме в серпні я хотіла поїхати, але поки що мама заборонила мені брати квитки. Каже, що треба трохи зачекати та подивитись як воно буде. Зараз те, що я бачу мене не дуже заспокоює…

  Наприклад, ці відео мені прислали друзі сьогодні:

 

undefined

 

undefined

  Я доволі часто зустрічаю в інтернеті коментарі начебто українців та навіть росіян, які розповідають з піною у рота, що це все пропаганда російських ЗМІ, що на Ю-В кучка сепаратистів біснується, а ніяких біженців немає. Це мене доводить до сказу, скажу я вам.

  Я особисто знаю десяток сімей, які поїхали до родичів в Росію. Батьки мого доброго друга відправились у безстрокову відпустку до Криму з Краматорська. І, доречі, вони у свої 50 років залишились безробітними, що робити далі – ніхто не знає. Ось вам факти, ось приклади особисто моїх знайомих. Не з ніяких там російських каналів та не з інтернету.

   Як можна казати, що все нормально? Як можна поважати уряд, який ТАК поводиться зі своїм народом?? Як можна виправдовувати вбивства мирного населення та відправлення на смерть молодих хлопців під загрозою вбивства матері?! Мені це не зрозуміло. Ці строки тільки що склались в короткий вірш в моїй голові:

Гине люд украйнський
Від своїх панів,
Гине як від німців
У сорокових

Батько помирає,
Затуливши сина
Від гармат своїх же-
Одна Батьківщина

Одна ненька рідна
В тих, хто там воює
Що ж такі за злидні
Дім наш атакують?

  Скільки загинуло невинних людей, дітей…Скільки загублено юних душ, яких змусили проливати кров…

  Чоловікам доводиться брати зброю та захищати свої сімї, вбиваючи своїх земляків. Хоч вони зараз одержують деякі перемоги, я не можу навіть порадуватись, бо гинуть люди. Молодими покидають це життя та навіть не розуміють за що і з ким їх було послано воювати… Ті, хто зараз має владу в Україні та не зупиняють те, що робиться – вони на прямій дорозі в пекло. Посилати дітей на вбивство своїх братів, посилати без захисту, без їжї, не жаліти ні своїх воїнів, ні мирних людей – так не зробив би жоден звір. Їх повинно бути засуджено. І я молитимусь за мир та справедливість.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив