Тенденції

nnezabydka — 17.09.2010 Інколи ловиш себе на думці, що життя з кожним днем стає все згрупованішим, класифікованішим і впорядкованішим. Звикаєш усе підводити під звичні рамки, шаблони і правила.
Кожного ранку сідаєш в маршрутку і бачиш добре знайомі обличчя людей. Ти з ними не вітаєшся, бо формально незнайомі. Для кожного вже дано умовну характеристику. Хтось викликає байдужість, когось досі важко чітко запам"ятати, для когось ледь не з"являється посмішка, а коли бачиш он ту білявку, то миттєво виникає думка: "Тільки мовчи, будь ласка!", бо тебе неймовірно дратує її голос. Упереджене ставлення до блондинок? Ну звісно, це ж тенденції.
Щодня мінімум із двох джерел чуєш про політику. Ті ж тенденції, але вже малохвилюючі. Стан апатії у суспільстві і в твоїй власній душі. А що, власне, зміниться? Але наївне маленьке звірятко, яке загортає ілюзії у фольгу, тихенько шепоче: "Скоро вибори. Може щось зміниться?". Та ж ні, не зміниться, скоріш за все. Не дійшли ми ще до дна, аби гепнутись об нього одним місцем і почати підніматись нагору. Але з кожним днем видається, що те дно все ближче і ближче. Хоча бувають і ясні моменти у баченні майбутнього. Наприклад, коли спиш і бачиш гарний сон; або коли вирушаєш на природу, подалі від цивілізації; або коли насильно налаштуєш свій мозок на позитив і, о диво, виходить.
Доходиш до нахабства, дивлячись на обличчя людей, визначаєш їх тип темпераменту. І класифікуєш, знову ж таки. Та на себе збоку-то інколи страшно дивитись, але то таке. Тебе ж також класифікують, хтось інший. Але такі моменти виникають не завжди. Головний діагноз у такій ситуації: починаєш бачити тенденції по обличчях людей. О, верх психологічної підкованості! Маячня.
А ще часто групуєш людей по сезонних тенденціях у суспільстві. У котрийсь момент всі раптово починають одружуватись, народжувати дітей і купувати певну модель мобільного телефону. Ще в інший момент всі підсідають на якусь соціальну мережу, одягають однакові куртки і слухають ту ж пісню. На щастя, останніми роками нівеляція такої нахабної попси дає позитивні результати у сприйнятті соціуму. Але залишкові тенденції інколи впливають і на "майже_інтелігенцію". Знову ж - тенденції.
А ще сезонність у природі. Дістала трохи блискавична зміна днів на ночі та навпаки, а також перехід з весни на літо, годинникові переводи і швидкісне жовтіння листя на деревах. Ну це ж тенденції техногенного середовища. Може щось перемкнуло в мізках людей, може у природі чи магнітному полі Землі, але час таки прискорився. І це тенденція може й суто психологічна. Бо якби ж ми жили у лоні природи, то час би був дещо спокійнішим, погодьтесь. О, щастя, рідний Івано-Франківськ не настільки швидкий.
І часом сидиш у повній апатії відносно навколишніх речей. І хочеш якогось світлячка, котрий би так пролетів у темній кімнаті, без жодних тенденцій, і дав тобі розуміння, що він не підпав під закони сезонності. І одразу якась безглузда посмішка. А добре було б.

Оставить комментарий

Популярные посты: