Справжня легенда про Ноа, всесвітній потоп і ковчег спасіння. ч.1/4

taraskazkar — 10.06.2017 Snowball Earth

Якщо шановні юзери відкриють гугломапс або гуглоьорз, зменшать зображення так, щоб їх села геть вже не було видно на зеленому тлі Батьківщини, а потім перемістять свою увагу на Тихий океан і придивляться до його синіх вод, найуважніші з них зможуть помітити як від островів до побережжя, через весь безкрай, тягнуться добре помітні прямі лінії. Довжелезні, ідеально рівні, вони видимі лише з космоса. Чим довше ви будете вдивлятися, тим більше цих прямих знайдете. Весь Тихий океан вкритий ними. Деякі тягнуться на тисячі миль, досягаючи 3-5 тисяч км у довжину. Такі ж самі лінії, але в меншій кількості можна знайти й у інших океанах планети. 

Знаючи що пряма - то справа рук людини а не природи я довго перебирав різні версії що б то могло бути. Можливо то кабелі під водою, чи сліди на воді від океанських лайнерів, або  нашарування що устворилися при склейці супутникових знімків, течії різної щільності та температури, чи просто глюк???...
Але жодна версія не витримувала перевірки.
Крім однієї.
Найнеймовірнішої...

Уявіть собі, що внаслідок страшного природного катаклізму, наприклад виверження супервулкану, скажімо десь у середині Атлантики, океани Землі випарувалися і почалася "ядерна зима". Більша частина води перетворилась на сніг і вкрила всі континенти таааким величезним шаром, що покрила найвищі гори. Вся інша вода, у вигляді пари утворила щільний хмарний шар навколо всієї планети, не пропускаючи пряме сонячне проміння, а лише розсіяне світло, як через молочно біле матове скло. І лише невеличка частина лишилася в рідкому стані. Таким чином Земля перетворилася на великий парник, а людство опинилося на межі виживання. Проте не даремно ж нас вважають найпристосованішим видом планети...

Люди вижили як вид, попри катастрофічне зменшення чисельності, та розселилися на тонкій горизонтальній межі, посередині між величезними сніжно-крижаними горами та надзвичайно солоними залишками світових вод. І з цієї тонкої зеленої лінії почали експансію планети заново. Висихаючий океан давав достатньо їжі, яку було відносно легко здобувати, чисельність поступово зростала і людство повернулося від виживання до освоєння та панування. 
Знову були збудовані великі міста з'єднані між собою довжелезними прямими дорогами-каналами, в котрі стікали залишки талої води. Ці гігантські канали-шляхопроводи, котрі нині поховані під водами світового океану і є тими загадковими прямими лініями, що привернули мою увагу. 

Прослідкувавши їх напрями і точки перетину можна відстежити прадавні мегаполіси. Їх об'єднує важлива якість: всі вони знаходяться приблизно на одній горизонтальній площині - глибині, вочевидь це була зона комфортної температури, де життя було можливе та відосно приємне, бо холодне повітря спускалося донизу і там повинно було бути дууже прохолодно, як і вище, де сніговий шар і еффект альбедо (віддзеркалення сонячних променів) не давали розсіяному світлу нагріти землю і призвести до таяння гігантських крижаних гір. 

Поступово людство колонізувало всю величезну долину утворену дном нинішнього Тихого океану та вийшло за її межі, побудуавши нові міста і шляхопроводи в Індійському й Атлантичному "океанах", чи то пак долинах на їх дні. І знову досягло панівного положення на планеті й увійло в еру процвітання та добробуту. Проте, як часто буває, найжахливіша поразка чекає в той самий момент, коли вважаєш що лишився останній крок до найбільшої перемоги...

Тільки но всі переконалися що небезпека винищення людей як виду лишилася позаду, тільки но всі відчули щастя панування над планетою, котра стала знову вся заселена, тільки вступили в "золотий вік" сили, впевненості та безмежних можливостей, щойно почали будувати далекоглядні плани виходу за межі доступного ареалу існування...
...як хиткий природний баланс було знову порушено і людство в чергове опинилося перед лицем всепланетної катастрофи та вимирання...

Величезні снігово-крижані гори, що тисячоліття нависали над цивілізацією домокловим мечем, прискорили своє танення і цей процесс не тільки вийшов з під контроля (під яким він власно кажучи й не знаходився), але й почав стрімко прискорюватися не лишаючи шансів на його зупинку та порятунок...

Звідси й починається справжня легенда про Ноа, ковчег спасіння та всесвітній потоп...

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив