
Симпатичний націоналізм

У мене багато (більшість) френдів, які вважають себе націоналістами. Є націонал-ліберали, націонал-демократи, націонал-патріоти, націонал-радикали, націонал-соціалісти, соціал-націоналісти, просто націоналісти... Давно помічаю, що націоналізм в моїй стрічці дуже різний, як і патріотизм. Бо є серед френдів патріоти, прихильні до лівої ідеології. І є ліві, яким небайдужі питання збереження нашої ідентичностії, а тобто, за моїм визначенням - ліві націоналісти (хоча вони, звичайно, заперечать). Є російські націоналісти, є нацисти. А, ну як же ж не згадати націонал-анархістів.
Особисто мені найбільш симпатичніші щирі романтики, ніж ідеологи, партійні ватажки, організаційні лідери, помірковані, розважливі, непровокативні, мудрі, логічні, прілічні (най не ображаються, вони теж є дуже важливі люди)
Мій симпатичний націоналізм уособлюють люди різних поглядів, але щирі й зворушливі у своєму натхненні. Мої особисті погляди багато в чому з ними різняться, а от щирість дуже імпонує. Хоча циніків деяких теж люблю:) Але про них троха згодом.
А, так тю! Я ж чого оце?.. У вас є якісь уособлення в портретах вашого симпатичного націоналізму?:)
|
</> |