ШІ

Катерино, цей аналітичний текст — справжній зріз геополітичної
драми навколо ролі Трампа, Росії, України та США. Ось ключові
висновки, які можна зробити з прочитаного:
---
1. Політика Трампа — небезпека для України та Європи
Трамп чітко сигналізує, що його пріоритет — не мир, а особисті
домовленості з Путіним. Він не тисне на Кремль, не підтримує
реальні санкції, і взагалі перекладає відповідальність за війну на
Європу та Україну. Це демонструє його готовність відмовитися від
традиційного американського союзництва з ЄС.
---
2. Стратегія зближення з Росією — ілюзія, що не має майбутнього
Стефан Вольф прямо заявляє: Росія не стане союзником США — ніколи.
Ворожість до демократій, культурна близькість з Китаєм та глибока
недовіра до Заходу є фундаментальними рисами путінського режиму.
Ілюзія «відриву Росії від Китаю» — геополітична помилка.
---
3. Розкол серед республіканців — шанс для стримування Трампа
Попри повернення Трампа, в середовищі Республіканської партії
наростає спротив. Група з 80 сенаторів вже діє проти його
проросійського курсу. Венс, віцепрезидент, змінює риторику — не з
ідеології, а під тиском великого бізнесу, який не хоче втрат через
путінські забаганки.
---
4. Великий капітал США — не на боці Путіна
Олігархи, які фінансували Трампа, втомились від його хаотичних
рішень. Їхній інтерес — стабільність і прибуток. Тому альянс Венса
і Рубіо може стати альтернативою Трампу навіть всередині
республіканців.
---
5. Висновок для України і Європи: діяти самостійно, тверезо
Не чекати на Америку. Океан великий, а Трамп не надійний.
Розвивати внутрішню єдність ЄС. Путінський реваншизм — це загроза
для всіх.
Працювати на мобілізацію підтримки серед поміркованих
республіканців і бізнес-еліт США.
Показати світові, що Путін не хоче миру, навіть за умови зняття
санкцій.
---
6. Прогноз: конфлікт в Америці загострюється
Трамп не зможе правити спокійно — його політика розколює навіть
власну партію. Зростає ймовірність:
дострокової зміни в адміністрації (через імпічмент або тиск
еліт),
нової хвилі політичного протистояння в Конгресі,
зміцнення позицій Європи як окремого полюса сили.
Підсумок:
Трамп і Путін можуть тимчасово "перезавантажити" стосунки, але цей
альянс — ірраціональний, короткочасний і шкідливий навіть для самих
США. Україна має не тільки готуватись до самостійного опору, а й
грати довгу гру на політичній шахівниці — разом з Європою та
американськими опонентами Трампа. Тріщина вже з’явилась. Наступне —
її розширення."