Що робити з моєю тушкою після смерті

reznichenko_d — 21.11.2012 Щодо нового закону про трансплантацію, тобто про можливість розібрати будь-якого померлого українця на запчастини без його попередньої згоди, я, блогер Дмитро Різниченко, перебуваючи у свідомому розумі та тверезому стані, офіційно та публічно заявляю:

- Хай мене після смерти хоч на фарш нахуй перекрутять, аби лише комусь з того була користь.

Це моя особиста гуманістична позиція і моя соціальна відповідальність. А тим, хто бздить за свої дорогоцінні нутрощі, раджу читати оцю толкову статтю:



Не дивлячись на деякі неясні моменти (зокрема, згадуваний "шоковий механізм", який не дозволить розібрати тушку, вбиту злодієм-трансплантологом, але чомусь не заважає пускати в діло рештки жертв ДТП), ця стаття - хороший та грамотний аналіз.

Особливо втішають зроблені висновки, бо вони надто схожі на жорстоку правду: українці, по-перше, параноїдально залякані обивателі, для яких трансплантологія - це щось з області кривавих ритуалів вуду, і по-друге - жадібні потвори, які краще дадуть незнайомій людині вмерти, ніж за так подарують печінку свого покійного дядечка, бо ж вони чули, що за тую печінку з американських олігархів можна збити сто тищ бабла.

Тим, хто перебуває у полоні забобонів та не хоче навіть думати, що в його тілі після смерті будуть копирсатися, нагадую: У давньому Єгипті було прийнято муміфікувати фараонів, витягаючи мозок через ніздрі. А фараони вважалися не менше як богами.

Тим, кому більше за все печуть "права людини", хто принципово не сприймає будь-яке присилування та ладен швидше закопати своє дохле тіло, аби лише від нього чогось не відрізали без згоди, ілюструю: Просто уявіть, що це ваша дитина лежить у лікарняній палаті, оплутана крапельницями, дивиться на вас потемнілими від страждання очима та чекає пересадки. Уявіть це, суки, і не пиздіть більше про недоторканість особистості.

Тим, хто бздить, що його заріжуть на операційному столі під час видалення аппендиксу, бо хтось багатий вподобав його нирку, пояснюю: Вбивати людей - гріх, та особливо тяжкий злочин. На таке піде тільки відверта потвора, а відвертих потвор серед хірургів не більше, ніж серед решти людей. Якщо існуватиме можливість взяти потрібний орган у будь-якого трупа (які кожна лікарня продукує у промислових кількостях), зникне потреба когось вбивати та різати. Достатньо, не беручи гріха на душу та не підставляючись, просто почекати.

Коротше. Замість того, щоб згодувати моє серце хробакам, пересадіть його краще живій людині.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив