Репортаж із казки :-)

 

Ця зима абсолютно казкова. Із миготливими блищиками, із хрумкотливими кучугурами, із дзеленькотливою музикою. Зі снігом і гірляндами в сусідських вікнах. Із відчуттям щастя, яке можна спробувати на дотик, засмакувати, понюхати.
Коли по-особливому приємно міцно триматися за дужу чоловікову руку на слизьких дорогах, і коли чи то прогулянка, чи то дорога на роботу сприймається як дивовижна подорож.
Усе притрушене білосніжною радістю. Знаєте, як це? 
  
засніжене подвір"я
 
біля церкви
 


Лакі


траса для санчат

трохи саду


засніжена скринька для листів

годівничка
 

а це ми з Девідом, молодшим синочком нашого пастора
****
Ну і бонус тим, хто дочитав до кінця: трохи про радості творчості.Точніше, про приємність від реакції чоловікової мами на цю творчість))).
Моє оповідання про поштарку - тут - http://hudozhnytsya.livejournal.com/162225.html - вийшло друком у ВЖ, газеті,  де я колись працювала. Вона має небачену популярність у районних містечках і селах. Власне, через любов до неї моєї свекрухи я туди й пішла).
І ось, телефонує вранці свекруха і розповідає бабці: 
- Вранці по радіо таке оповідання читали, так написано гарно, ну до сліз. Слухаю я, слухаю, аж тут диктор каже: другу частину оповідання я прочитаю в обід. Написала його наша місцева письменниця Надія Гербіш.
Мабуть, приємно, коли говорять добре про твою невістку. Точно знаю: коли тебе хвалить свекруха, то приємно дуже!)