Простір Гільберта

faina_kaplan — 18.03.2011

Якби я була вчителькою математики в школі y райцентрі зi слабоумними наріками, то почала б перший урок з розпoвiдi подросткам про Простір Гільберта.  

Простір Гільберта теоритично можна ізробить самому, создавши капсулу як ото йолочна ігрушка, токо зовсім без отверстія, полностю герметично запаяна. Предварітєльно в цю капсулу, шо буде розміром дето хай 3 метри в діаметрі, нада помістить добровольців. Допустім Гєна і —з ким він друже— Анжела.

Шоб їм не було скучно, до стіни цієї капсули ми привінтимо болтами доску з двома вертикальними і двома горизонтальними лініями, шоб Гєна і Анжела могли грать в хрестики-ноліки. 

Самий важний нюанс, шоб создать простір Гільберта - це шоб капсулa не могла сообщаться з навколишнім світом, даже путьом вихода одного фотона ні з цьої капсули, ні в капсулу. Один фотон, шо виходе з капсули, може зруйнувать простір Гільберта. І це ше не головний клопіт. Головний клопіт - це сила тяжіння. Навіть в космосі на цю капсулу буде діять сила тяжіння найближчих об’єктів. Тому цю капсулу нада помістить теоретично в такий космос, де просто чорнота і пустота, нема ні зірок ні планет. Або може пізніше ізобретуть якийсь спосіб, шо позволе ізбавиться од сили тяжіння. Покашо-покашо- така капсула возможна токо теорeтично.

Сама среда в капсулі не представля нічого необичного, там даже є порнографічні журнали, пиво і орфографічний словник зачємто.

Тепер ми скажемо Гені і Анжелі, шо кисню в капсулі хвате токо на 5 годин, якшо вони не будуть вступать в інтеркурс. В разі вступу в інтеркурс, кисню може не хватить. A може і хватить, - ми не знаємо. Просто підчас інтеркурсу чи ше якоїсь фізичної діяльності людина поглоща більше кисню.

 Шо буде проїсходить в цій капсулі  - ше даже прикольніше чим здісти тройну дозу отої дурі, шо ви їсте на діскатєках.

 Зробить у капсулі вікно і дивитися, шо там проїсходе - не можна, бо тоді ця капсула перестане бути простором Гільберта. Дивитися - шоб вам попроще обяснить - це коли фотони отражаються от проїсходящого, ударяються об твою радужну оболочку, і хімічна реакція в твоїх глазах несе сигнал до твого так називаємого мозга. Цієї утєчки фотонів допускать не можна, бо не буде нічого інтересного, а буде колапс простору Гільберта. 

Але якби в нас був спосіб моніторить шо там проїсходе через спеціальне наблюдатільне устройство тіпа періскопа, не причіняючи колапсу, то там би було таке: якийто непонятний мутний кісєль, шо в ньому вгадуються силуети Гєни і Анжели - тисячу їх чи міліон (насправді це безкінечна кількість). Ці сілуети сплять, їдять, вступають в інтеркурс от скуки, грають в хрестики-ноліки і даже лежать мертві через недостаток кисню.  Один майже не видний неворужомим глазом фантом показує Гену, шо чита орфографічний словник, а зовсім чітко окреслені фантоми показують Гену, шо п’є пиво.

 Які з них справжні Анжела і Гєна, в якому вони стані  на даний момент - не буде ізвєсно, пока ми не вчинемо колапс простору Гільберта. Тоїсь попросту говоря, виріжем автогєном дірку в цій капсулі. Якшо ми виріжем дірку, то побачим, шо нічого інтересного там нема: Гєна і Анжела або мертві, або живі  і с упрьоком дивяться на нас.

 Но перед тим як вчинить колапс, подивимось на гру в хрестики-ноліки, ібо вона представля інтерес в тому смислі, шо спрощено передає шо імено проїсходе.

Ми побачим таке:

Тоїсь найбільш вероятний хід: хрестик посередині - чотко видно, (бо вероятність цього ходу дето є 100%, якшо хрестик завжди ходе першим)а решту ходів видно якто фантомно, як в фотошопі - кілька слоїв і вони всі мають різний рівень прозорості. Так само і отой кісєль с силуетами показує нам можливі стани Гєни і Анжели з різним ступенем вірогідності. Ось дивись. Анжела каже, шо давай вступим в інтеркурс, а Гєна вагаєтсья. Він не зна шо робить. Хóба - Гєна переходе в два стана: один  - він лежить і чита порножурнал, а другий - він вступа в інтеркурс.

Підчас колапсу простору всі стани Анжели і Гєни покинуть тутешню реальність і перейдуть, грубо говоря, в паралельні світи, а ми залишимось з найбільш вірогідним варіантом, тобто для удобства скажем, шо вони живі, шоб ми могли в них спитать шо з ними проїзошло в капсулі. "Нічого необичного, скукота," - скажуть нам Валєра і Анжела. (Гєна, канєшно, а не Валєра, то я провіряю, чи ти слухаєш).  Ше один важний вопрос: ви грали в хрестики і ноліки? "Один раз, - каже Анжела, - це якато дібільна ігра"

Простір Гільберта - не теорія, а вже доказана і общепринята наука, шо підтверджена практикою на прикладі покашо окpeмого фотона з ускорительом у камері з зеркалами. Цей експеримент довго описувать, так шо можете повірить на слово.

 Ви поняли, на шо наміка цей дослід? Шо парелально з втiлeніoю реальністю є нeвтiлeні реальністi , токо нам їх не видно, вони не мають звязку з нашою реальністю, їх звязок возможний токо в просторі Гільберта.  Нє, чо, бува шо люди бачуть привидів, тобто фотони з невоплощьоної  реальності, в якій мертва людина лишилась би живою. (Я пожартувала, привидів не існує, це невроз і психотизм.)

B математиці одной із формул, шо оприділя проїсходяще в просторі Гільберта, є оце, на перший взгляд несложне:

Тобто це точна наука, і не нада мені казать шо я сошла сума і читаю книжки написані божевільними для божевільних, бо з вас будуть сміятися всі квантові математики і фізики.

Самі ви буйнопомєшані!

Оставить комментарий

Популярные посты:

sarisso

Активация ChatGPT в России: руководство по оплате

nota_x

Живым жить!

prilepin

КРОВАВАЯ СУЕТА К ВЫБОРАМ

kireev

Экзит-пол ВЦИОМ

philologist

Татьяна Касаткина для Академии журнала «Фома». "Достоевский: образ мира и

gornomari

Литва передала Украине бронетранспортеры М577

0lga_marple

Любите ли вы Джеймса Джойса как я?

tatiana-gayduk

Небанальный Ногинск

sergej_manit

Рувим Фраерман. Война в жизни детского писателя.

• Архив