Прогулянка Києвом Йосипа Зекцера


Йосип Абрамович Зекцер (23 червня 1867, Вінниця, Поділля — 1933, Київ, УРСР) — інженер-технолог й архітектор, забудовник Києва в період з кінця 1890-х — до середини 1920-х років.
Йосип Зекцер народився в 1867 році на Поділлі (Вінниччина) в єврейській релігійній родині.

Після повернення до Російської імперії Зекцер починає приватну будівничу практику у Вінниці. У 1897 році 30-річний Зекцер вже з 5-річним досвідом будівництва переїжджає до Києва, якому присвятив себе до кінця свого життя. У Києві він відкрив технічно-будівельне бюро і почав практику приватного архітектора. Найактивнішим періодом життя Й. Зекцера у творчому плані стали 1901—1914 роки, коли він звів більшість своїх будинків.
Жовтневий переворот 1917 року і подальші буремні події фактично припинили комерційне будівництво в Києві. Проте Йосип Зекцер не порвав з архітектурою, працюючи на різних посадах у різних містах, зокрема у Києві на посаді завідувача ремонтно-будівельного підвідділу комунальних установ міста.

Йосип Зекцер є одним із забудовників центральної (тепер) частини Києва на межі XIX — ХХ сторіч, в період, коли місто дуже активно розвивалося, фактично визначивши «обличчя» Києва. Чимало будівель по вулиці Саксаганського зведені саме за проектами Зекцера. Архітектурні стилі, в яких працював архітектор, — звичні для тогочасного Києва еклектизм і модернізм, а також деякі рідкісніші (наприклад, венеційська готика).
Як і більшість колег, Йосип Зекцер спеціалізувався на комерційному будуванні, а саме будинки (часто прибуткові) значних підприємців міста, представників інтелектуальної еліти, лікарів, правників, артистів. Також виконував Зекцер замовлення від міста, зокрема, він спорудив комплекс будівель Київського Товариства невідкладної допомоги.
Багато в чому Зекцер спромігся випередити своїх конкурентів. Він вільно володів цілим арсеналом художніх стилів, і застосовував їх в залежності від ситуації, доцільності і, звісно, побажань й уподобань замовників. Відмітною рисою Зекцера стало найраціональніше використання ділянки забудови і житлової площини, знання і навички про що він безперечно почерпнув, стажуючись в європейських столицях. Справжньою візитівкою архітектора стали вільні планування всередині будинків.
Прибутковий будинок архітектора Я. Кривцова на вул. Десятинній № 13 (1890-і роки):

19.06.23
У будинку проживали Герой Радянського Союзу генерал-полковник Пилип Жмаченко та академік Михайло Птуха.

19.06.23
Прибутковий будинок правника Богрова на бульварі Тараса Шевченка № 4 (1901):

09.06.23

09.06.23
Прибутковий будинок І. Роговської на вул. Великій Житомирській № 8-б (1903—1904):

19.06.23

19.06.23

31.05.23

31.05.23
Прибутковий будинок лікаря Каміонського з флігелем на вул. Саксаганського № 72, № 72-б (1906—1914):

09.06.23
Прибутковий будинок на вул. Ярославів Вал № 4 (1907—1908):

09.06.23
Прибутковий будинок Леонтовича на вул. Михайла Грушевського № 16 (1908):

фото з Вікіпедії
Прибуткові будинки чеського підприємця Карла Баксанта на вул. Євгена Чикаленка № 21, № 21-б (1909—1910):

19.06.23
У 1911—15 тут проживав сам Зекцер.

19.06.23
Прибутковий будинок Б. Мороза на вул. Володимирській № 61/11 (1910—1912):

09.06.23
Прибутковий будинок торгівця сільсько-господарською технікою Б. Гронфайна на вул. Саксаганського № 33-35/30 (1910—1911):

09.06.23

09.06.23

09.06.23
Торговий будинок Іллі Закса, сина цукрозаводчика, на вул. Хрещатику № 6 (1910—1913, співавтор Д. Торов):

18.04.15

18.04.15

18.04.15

18.04.15
Прибутковий будинок Ю. Цибульського на вул. Шота Руставелі № 23 (1911):

19.06.23

19.06.23
Будинок готелю «Palast-Hotel» на бульварі Тараса Шевченка № 7 (1911—1912):

19.06.23
Прибутковий будинок оперного співака Оскара Ісаєвича Каміонського на вул. Саксаганського № 58 (1913—1914):

09.06.23
Комплекс споруд Товариства швидкої медичної допомоги на вул. Рейтарській № 22 (1913—1915):

09.06.23
Маршрут на гугл-мапі:
|
</> |