Про брудне

Мабуть тому, що я дівчина, або просто тому, що в мене є така "вада" характеру, як охайність, я дуже негативно ставлюсь до всього брудного. З дитинства мене привчали бути самостійною дівчинкою, хозяєчкою, "фефочкой", яка завжди прибирає після себе іграшки та миє посуд із взуттям (окремо). В моїх шухлядах завжди можна знайти те, що шукаєшь, і хоча інколи там бувають військові дії та перевороти, я намагаюсь вчасно їх стримувати і запобігати розповсюдженню.
Моїм постійним обов'язком, який протримався і до сьогодення, було прибирання квартири. Кожної суботи я брала в руки ганчірку та наводила красу у кімнатах (тому мабуть зараз я терпіти не можу прибирати по суботах - роблю це в неділю). Потім пилососила та мила підлогу. Мати була задоволена, що в неї підростає помічниця, бо після мене не доводилося все перероблювати з початку.
Так ось, чому я це згадала? Тому що це така біла преамбула у противагу до наступної чорної розповіді.
На днях мене підвозив до дому один красень на своєму альфа-ромео
Ви можете уявити мої відчуття і стан того салону, коли я навіть боялась дупой сісти на те сидіння?
Воно було якесь
Я навіть пошкодувала, що згодилась на його пропозицію, але було вже пізно - моя ввічливість не дозволила мені вистрибнути з того смітнику.
Підкладати кульочка під себе теж було якось невдобно: їхати у альфа-ромео, сидячі на пакеті від "Мегамаркета" - це ж курвам насміх, та господаря могла б образити.
Пилюка там була скрізь, але мого водія це не дратувало - тільки мене.
Мої натяки про те, шо в нього мабуть ночувала зграя біжанців, теж не подіяли - він тільки посміхнувся...
І от скажіть мені, глядячи на ту машину ззовні, я б навіть не здогадалась, що в неї такий смердючий хозяїн. Більш того, сам по собі він доволі охайний. Але так скомпроментувати себе в моїх очах - це треба вміти...
Отакі вони ті альфа-ссавці: гарна обкладинка - брудний наповнювач.
|
</> |