Повсякдення
pechalka_jalka — 10.04.2023Божечку, це ж скільки я не їла суші? Років п'ять, мабуть. Сергій не їсть рибу, замовляти в одну харю мені не хотілось. В Києві, ще коли жила з сусідами, в мене було мало баблішка, зрідка ми купляли якийсь смердючий Суші-Вок на всіх, з лососем, нарізаним лазерним ножем на мікронні слайси. А тут знайшла щось ніби хороше.
Чи то я відвикла, чи попередні роли були маленькі, але цей сет виявився величезним, я його дня три мусолила, хоч апетит в мене як у молодого вовкулаки зазвичай. Роли — це ж ніби на один укус, ці ж неможливо було до рота запхати. Дуже багато вершкового сиру, всього багато. Налупилась на наступні 5 років, мабуть.
Косоока Таня радіє, шо принесли пажрать!
Розтрушую калорії містом
Хто не впізнав — це Іван Франко в образі гламурного барбера.
Церква з куполами-дзвіночками
Лицар у вишиванці біля Палацу Потоцьких
Сквер на Валах і бозя
Трошки місцевої архітектури
Це, здається, школа. Незвична, на ніжках
І всюди, всюди Діва Марія. Навіть у шкільному дворі
Пороги на Бистриці
Пляж. Не готувало мене життя до такого пляжу
А це такий захід у водичку. Не пісочок, не галька, а тротуарна плитка...
Сектантів тут не ганяють, на кожному розі своя церква. В Єгов навіть красива, модернова. До речі, наша квартирна хазяйка єговістка. Я й не знала, поки вона мені у фейсбук не постукала. А там вся стрічка — хоч падай. Цікаво, якої думки вона буде про мене, на моїй сторінці саме матюччя...
Рівно навпроти — Церква Матері Божої Неустанної Помочі. Там і дитсадок є, і школа, і готель, і столовка з пекарнею... Величезний комплекс для будь-яких потреб. Територія красива, доглянута, купа жінок з возиками, купа дітей.
Й ангелики при вході. Мене вкотре дивує набожність місцевих. Жодного притомного ТЦ чи кінотеатру нема, зате бозя — на всі смаки.
Великодній настрій
Вихідними було тепло, пішли гуляти вдвох. Шкода будиночок, красивий був
Стадіон «Юність».
Не користується попитом(((. Всі у церкві, мабуть
Пам'ятник Шухевичу на вулиці Шухевичів. Й чого ватників пердолить з нашої топоніміки? Хай собі живуть на вулицях членіна, чекістів й дзержинського, та радіють собі. Чого лізти в чужу державу й вказувати, як нам шо називать? Бидло кацапське.
Ох і не люблю я, коли в сучасні ЖК вколупують гіпсових атлантів. Недолуго виглядає. Навіщо ці реверанси там, де це зовсім недоречно?
Проліски закінчились, пішли нарциси.
Дивний графік у цьому місці, працюють щодня, окрім суботи. Шабат?
У випадковому закуточку притулилось міні-озеро
... що більше скидається на велику калюжу, але навкруги чистенько
Ми скрізь знайдем мурали)
Собацюри довольні й лежать догори пузами. Там ще зоомагазин у кінці — краща реклама лежить прям на порозі. Тваринки з кліпсами на вухах, стерильні й не злі.
І церква. Куди ж без церкви
Скульптура біля дитячої лікарні
І мак. На дитячій лікарні — мак. ау, архітектор, про шо ти думав?
Завернули кудись у промзону, а там Дім Смутку і кладовище... До речі, поряд був ресторан, куди я хотіла зайти. Овертайм називається. Я коли на нього дивилась на карті, ще не знала, де він знаходиться. А це такий заклад для поминок, як я розумію. Ще й назва — Овертайм...
Швиденько викликали машину й поїхали до котиків на обід
Поганенький цезар
Й наглюча сусідка), хоча прегарненька
|
</> |