Петрівський ярмарок, 11 липня 2010 р, Чернівці

kamienczanka — 11.07.2010 В суботу в селі Довгому на Іршавщині угорські повстанці-куруци спалили Блеці футболку. Куруци не здаються! Куруци непримиренні! Але то було вчора, а сьогодні ярмаркували Чернівці, тому я не про підпал власних речей іноземними куруцами, а про ярмарок, добре?

Що, трохи якось пошло виглядає? Це не те, що ви подумали. Це таки спроба спокусити хлопця - але ковбасою. Жінки ж не знали, що збоку воно виглядатиме ОТАК.

Правильно зробили ті, хто пішов сьогодні в парк ім. Шевченка в Чернівцях - на Петрівський ярмарок.
Але ще правильніше зробили ті, хто не пішов і пошкодував здоров'я. Бо здоров'я, кажуть, воно цінніше за золото. А сьогодні було +34. Літри квасу, літри поту, висолопування язика під кожним деревцем в тіні.


18 областей України, плюс Румунія, плюс Білорусь, понад 500 торгових яток - навіть стихія не завадила Чернівцям відярмаркувати.


На Садовій розташувалися ятки з їдою і намети турфірм.


Найкреативніше до ярмаркування підійшла одна з турфірм, яка продає путівки у Болгарію: вона представила публіці кілька болгарських народних колективів. Пісні, танці, співи - натовп зібрався вмить.


Ще навіть не десята, а на ярмарку вже рух і торгівля.


Поруч грають в... ееее... гандбол?


Кондитерський дім "Ваніль" подарував Петрівськму ярмарку 142-кілограмовий торт. Довжина 6,5 м, ширина 60 см. Роздавати будуть опівдні, а поки можна пройтися вздовж і подивитися на царство крему.
Царство крему рекламують витонченні довгоногі німфи в фантазійних торто-капелюшках. Якби вони харчувалися тим, що самі ж рекламують, подіум під ними б провалився. Але ж вони розумні - і так не роблять.
сподіваюся.


Відомий краєзнавець Іван Снігур папараці не боїться, бо в нього від них є зброя - капелюх.


11-00, починають. Колона мала рухатися від ратуші, але насправді йшла лише останні метрів сто до воріт парку.


Ну власне, з чого я почала: сценка для високого керівництва: охоронець не пускуає базарних торговок на ярмарок, поки гривню не заплатять, а ті до чого вже не вдаються, аби таки не заплатити. І горілка з-за пазухи, і розмахування часниковою ковбасою, і, нарешті, звертання по фінансову допомогу до мера Чернівців, Миколи Федорука. Меру довелось за баришень платити, джентельмен.



Рогатку з охоронцем пройдено, але поневіряння мера на тому не скінчилися:в брамі вже чекає коровай і якась зеленувата випивка. Я б ставила на абсент, але ті, хто наливали, на богемних декадентів не тягнули. Значить, тархун.


Коровай і мер. Коровай в мері.



Руслана Мозжухова з Косова орігамі займається лише рік, а вже он яких лебедів з тисячі деталек робить.


Того року вся Москва (в сенсі - кожна десята юна москвичка:)) ходила в ажурних чобітках. Цього року чобітки перетнули російсько-український кордон і завоювали тисячі українок. Непереможні китайські чобітки.


Мер з символічним ключем від ярмарку - і те, як повинен виглядати фейєрверк у світлий час доби. Кльовий.


Свіжоспеченому сьогодні вранці 24-річному батьку дарують від мера дитячий візок. Далі на сцену запрошують майбутніх першачків - всіх юних Петриків і Павликів Чернівців. Петрик знайшовся аж один, Павликів назбирався десяток. Павлу Магу сьогодні сім, йому подарували міні-царство крему. А потім стоматологи про карієс бідкаються.

Кожному наплічник від мера - і іграшка, про яку мріяла дитина. Комусь вудочки, комусь машинки, комусь книжка англійською мовою (мама стоїть, напевне, під сценою, і кусає лікті - сказала, що дитина любить англ-мову - тепер спокутує :о)), комусь байки, а маленькому Павлу Каменеску - живу черепаху. Боже, як тішилась, аж світилась зсередини дитина!


Далі вітали пари, котрі в середині липня святкують ювілеї подружнього життя: 30, 35 і, нарешті, 55 років разом, Перлинове весілля подружжя Лужецьких.

Я в таких випадках чогось дико розчулююсь і хочу плакати.


Все, роздача крему народу. Фотано з відстані метрів з 5 від палатки з витягнутих вгору рук, бо підійти неможливо було: народ кинувся за маргарином з цукром як шалений.


Центр дитячої творчості показував свої роботи і торгував за 400 гривень кошеням, яке страшно нагадувало юне Барахло.


Під льодовою ареною вологі від поту силачі намагалися якомога більше разів вижати 105-кілограмову штангу.


Вишиванок в цьому році було море. Ціни - від 250 гривень до 7000. За сім тисяч та сама, що й минулого року, в троянди з Ошихлібів.


Кераміка, двері, фільтри для води, прикраси, косметика, автомобілі, меблі, мед, курси англ.мови, одяг, взуття - продавали все, що тільки можна уявити. Хіба не було ряду з секонд-хендом, як в минулому році. А шкода.


В'єтнамська міні-піггі - зірка ярмарку. За фото з нею просять дві гривні. "Що, доцю, сподобалася тобі свинка? Будеш добре себе вести, то папа завтра в такому вигляді додому прийде", - це так публіка поруч жартує. До речі, публіки було багато-багато тисяч. Саме тому той, хто не прийшов, отримує подяки і привітання: якби ще й ви там товклись, парк би точно лопнув би :(
Як сказав один з публіки: "Возьми Каоиновский рынок и запри на территории в 2 гектара - получишь Петровский ярмарок"


Хвостиком виляє і чухає собі бік об корягу. Смішна.


Демонстрація просто мод і мод весільних. Буковина все-таки обшиває весільними сукнями всю Україну, пів-Росії і ту частину Європи, якій фасон "баба на чайник дуже пишна" видається смачним і бажанним.


Клоуни на ходулях і торгівля.


На головній сцені, вже після "Караоке на фонтані" "Ділові пані" Чернівців влаштували аукціон з метою збірати кошти на купівлю медобладнання для дитячої лікарні. Продавали якусь "українську мармуляду" (чому мармУлЯдУ? Чому???), лот з початку йшов за 20, а був проданий за 50 гривень. Далі я зрозуміла, що все. ресурс вичерпано - і пішла в затінок читати на пеньочку. За хвилин 40 пішла шукати парад наречених. І знайшла.




Зо два десятки пар продефілювало вкритою рекламним сміттям Садовою до парку.
А пропос. Сміттярки вже ополудні були переповнені, рекламні листівки і календарики вкривали не тільки парк, а й всі прилеглі квартали.


Наречені в бабах-на-чайник йшли гордо і не зважали на калюжі. Дівчата в більш вишуканих сукнях зі шлейфами ж були бідні. Перехожі кидадися їм допомагати.


Парад наречених був останньою подією, котру я витримала в шаленій спеці і натовпі. Що було далі, треба питати в чернівчан.



Дорогою машину від газети "Поділля Експрес", в яку я напросилася, перестріла таки шалена злива - і дихати стало легше.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив