Ну що, сопляки, натанцювалися?

reznichenko_d — 29.11.2013 В звичайних країнах історія повторюється як трагедія, а потім як фарс.
В Україні спочатку йде мелодрама, а потім дискотека.

Дев'ять років тому все було як по писаному: маленька красива жінка з характером, красивий чоловік-ідеаліст, кримінальний антигерой, народний підйом, драматичний епізод з отруєнням, хеппі-енд та фінальна пісня хором. А в 2013 одразу почали танцювати, буквально з самого початку, як в індійському кіно. Елемент належного фарсу з'явився, коли на майдані встановили намети і бочки для багать, люб'язно надані представником "злочинної влади" мером Поповим. Ще мер обіцяв революціонерам біотуалети, та, очевидно, з цим не склалося. Студенти, не жаліючи себе, героїчно співають під Руслану. Коменданти патріотичного фестивалю слідкують, щоб молодь не наробила дурниць, не піддавалася на провокації і не дуже смітила.

Янукович, між тим, нічого не підписав.

Я казав, що мирний майдан налякає його не більше, ніж гола срака їжака.
Я казав, що штурму не буде. Навіть зібравшись шаленим натовпом, абсолютна більшість буде "стояти і вимагати". Буде весело і піднесено, як на футболі, поки все не розпроєбеться, і всі розійдуться по хатах звинувачувати один одного у зраді.

Мене зараз дуже тягне спитати у тих людей, хто ганьбив мене ще тиждень тому, коли я чесно, з самого початку казав, що не братиму участі у цьому цирку, а залишуся вдома їсти печиво з чаєм, - ну що, любі друзі? Ви не забули, як затикали мені рота? Мовляв, якщо не приєднуєшся, - мовчи, не збивай героїчного пориву.

Та дві вагомі причини заважають відчути себе правим:

Перша -  "майдани" на вулицях Одеси, Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Луганська, Сімферополя і навіть Севастополя.
Друга - три хлопці, яких на днях посадили в СІЗО.

Хлопці всерйоз повірили у весь той революційний пафос, яким кричав "вконтактік" та "фейсбучок" перед євромайданом. Повірили у ваше "зека на нари", в усі ті графіті з червоною цяткою на лобі, в "банду геть", в "гостріть вила", в "убий підараса". Вони повірили, що дійсно почалося, назрів час рятувати Україну, кинулися в бійку під Кабінетом Міністрів, їх затримали і засудили.

Натхненний натовп їх не підтримав. Потім всім інтернетом рахували, які великі революційні тисячі вивалили на Європейську площу - і залишилися стояти. А хлопці сіли. Де Винничук? Де зараз письменник Винничук, який так полум'яно закликав "убити підараса"?! Пише статті, підписує онлайн-петиції, закликає боротися з режимом?!..

Це Олег Матяш, він інвалід (сліпий на одне око). У нього вдома залишилась вагітна дружина.


Це Віталій Благодарний, "свободівець".

Їм вже дали по два місяці.
Зима в Лук'янівському СІЗО.

Поки "Свобода" разом зі своїми депутатами намагалася їх витягти, міліціонери арештували ще одного націоналіста - Романа Біленького.

Крім однопартійців та однодумців, долею цих хлопців ніхто не переймався. Всі з'ясовували, який з двох майданів народніший, і кому місце біля мікрофону.

Панове, це ви їх підставили. Ви їх туди покликали, ви грозилися "боротися до перемоги", говорили про війну і сипали погрозами на адресу влади. А тепер стоїте, розгублені, якесь "віче" збираєте, гадаєте, що робити.

Так я вам скажу, що робити. Допомогти засудженим вийти на волю, чи принаймні, полегшити їх долю за гратами.

Особисто я тепер включуся, і, скільки в мене є можливостей, спробую зарадити їх біді. Вважаю, я винен цим хлопцям.

Справжня боротьба за європейську Україну тільки починається.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив