Некролог

bitter_onion — 22.06.2021 Вчора українська література та добровольчо-волонтерький рух втратив одного з найяскравіших діячів. Помер Слава Горькій Лук.
Хронічні хвороби, пережиті стреси, дуже важко перенесений коронавірус та ПТСР зробили своє.
Він був людиною непростого характеру, часто немотивовано впертим та надто категричним в деяких судженнях, але при цьому чесним з собою та оточуючими. Він вмів всім серцем любити та ненавидіти. Хоча і робив при цьому безліч дурниць.
Він писав блискучі тексти, що прочитувалися на одному диханні. Він заглядав у саму безодню русского міра та аналізував всі явища цього агресивного хворого створіння безжально препаруючи його своїм словом, як гострим скальпелем. Він вмів розповідати дуже смішно про страшні речі, а але вмів бути і дуже серйозним, але завжди цікавим.
Остання його книга, що тільки верстається дуже страшна. Вона написана по результатах його журналістських досліджень для громадських організацій, що займаються торгівлею людьми. Це зображення хворого суспільства та вивчення метафізики зла повної влади та вседозволеності одних людей над іншими. По нуарності сюжету та глибині вгризання в матеріал цю книгу можна порівняти хіба з книгами нині теж вже покійного Олеся Ульяненка.
Пан Професор, Лук Дорогенький, Svyatoslav Volkov, Святослав Носов, Святослав Носов, Злой Укроп... Спи, твоя вахта закінчена. Ти виніс на собі більше ніж зміг. На твоїй могилі має бути написано оцей твій завіт "Не сцим, стоїм, їбошим!".
P.S. Картка сестри Святослава - Лади Соколюк 5168 7422 3959 2888

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив