Натуральний ГМО і школа

progenes — 23.04.2015 Десь в коментарях вже мені сповістили, що я слоупок, тобто новина буде без позначки "сенсація. терміново в номер". Власне, я загальмувала трохи з інших причин, але це таке слабке виправдання.

Отже, два дні тому в PNAS опублікована стаття про те, що в геномі культурного батату знайшли гени с агробактерії.Чим цікавий батат? Це одна з найдревніших одомашнених в Америці рослин. Геном культурного батату гексаплоїдний, з його дикими предками ще досі до кінця не ясно. Так ось, крім поліплоїдизації, до геному потрапили гени ще й з агробактерії, причому природнім шляхом. Звісно, не можна виключити можливості, що древні індіанці з околиць Перу володіли технологією генетичної модифікації. Але залишимо цю версію для фантастів, які вже прошляпили таку плідну ідею. Повернемось до ГМ-батату. Чужорідні бактеріальні гени включились і працюють, схоже, що вони контролюють ознаку, по якій людство добирало собі смачненькі бататини. Такий собі черговий приклад горизонтального переносу генів, причому з очевидним профітом для людства.


Насправді я зовсім не здивувалась цьому факту. Агробактеріальну ДНК знаходили в рослинних геномах і раніше. Наприклад в тютюні або в льонку звичайному. А от в їстівних одомашнених рослинах знайшли вперше (але, гарантую, що не в останнє). Що це все означає?

По-перше, це може мати юридичні наслідки. В багатьох, якщо не сказати, більшості законів по біобезпеці, ГМО визначають як "організм, генетичний матеріал якого змінено неможливим в природі способом". Це трохи смішне формулювання, бо для генетичної модифікації, принаймні за допомогою агробактерії, якраз і використовують природній спосіб. Але це все юридична маячня, нехай тепер юристи ламають голову.

По-друге, це ще раз говорить нам про те, що біологія одна з найцікавіших і найскладніших наук взагалі. Наразі в українських педагогічно-наукових колах точиться дискусія щодо реформи шкільної біологічної програми. Програму ніби полегшили, чомусь викресливши з неї різницю між коренем і коренеплодом, і виклали на обговорення до 6-го травня. Пропозиція щодо поліпшення програми від наукових кіл приблизно така: жгі, господі. Проблема в програмі одна і дуже суттєва.

В Україні освіта традиційно базується на трьох китах - знання, уміння і навички. З цього виділяють ряд компетенцій - учень розпізнає, називає, описує, наводить приклад, порівнює, пояснює, характеризує, робить висновок. Для біології це дуже обмежений набір інструментів, оскількі в природі можливо майже все. В природі ми спостерігаєм: 1) гігантське різноманіття, яке ще досі не вивчене і тільки приблизно можна розкласти по поличками і 2) дуже невелику кількість закономірностей - біологічних законів, з яких більше виключень, ніж правил. Тобто знати це все нереально, натомість ми мало не щодня конфронтуємо з купою якихось біологічних феноменів, явищ і парадоксів: від чого сьогодні болить голова, до того, як вдобрити город.

В Німеччині натомість принципово інше структурування компетенцій. В центрі: критичний розбір науково-природничих феноменів. Для цього використовують чотири компетеційних інструменти:
1) отримання і структурування знань (власне те, що начитує вчитель),
2) процес пізнання (розпізнати логіку природничого наукового процесу, застосувати його у власних логічних міркуваннях, сформулювати стратегію вирішення, збагнути ціль експерименту),
3) оцінка явища (застосування знань в повсякденному житті),
4) комунікація про явище (аргументування, наукова мова, використання джерел, дебати). Мені здається, що це взагалі принципово інший фундамент.

_____________________________________________________

Где-то в комментариях уже мне сообщили, что я слоупок, поэтому новость будет без отметки "сенсация. Срочно в номер". Собственно, я затормозила немного по другим причинам, но это такое слабое оправдание.

Итак, два дня назад в PNAS опубликована статья о том, что в геноме культурного батата нашли гены из агробактерии.Чем интересен батат? Это одно из самых древних одомашненных в Америке растений. Геном культурного батата гексаплоидный, с его дикими предками до сих пор до конца не ясно. Так вот, кроме полиплоидизации, в геном попали гены еще с агробактерии, причем естественным путем. Конечно, нельзя исключить возможности, что древние индейцы из окрестностей Перу владели технологией генетической модификации. Но оставим эту версию для фантастов, которые уже прошляпили такую ​​плодотворную идею. Вернемся к ГМ-батату. Чужеродные бактериальные гены включились и работают. Похоже, что они контролируют признак, по которому человечество подбирало себе вкусненькое бататины. Это такой очередной пример горизонтального переноса генов, причем с очевидным профитом для человечества.


На самом деле я совсем не удивилась этому факту. Агробактериальную ДНК находили в растительных геномах и раньше. Например, в табаке или в льнянке обыкновенной. А вот в съедобных одомашненных растениях нашли впервые (но, гарантирую, что не в последний раз). Что это значит?

Во-первых, это может иметь юридические последствия. Во многих, если не сказать, большинстве законов по биобезопасности, ГМО определяют как "организм, генетический материал которого изменен невозможным в природе способом". Это немного смешная формулировка, потому что для генетической модификации, по крайней мере с помощью агробактерии, как раз и используют естественный способ. Но это все юридическая коллизия, пусть теперь юристы ломают голову.

Во-вторых, это еще раз говорит нам о том, что биология одна из самых интересных и сложных наук вообще. Сейчас в украинских педагогических научных кругах идет дискуссия о реформе школьной биологической программы. Программу как бы облегчили, почему-то вычеркнув из нее разницу между корнем и корнеплодом, и выложили на обсуждение в 6-го мая. Предложение по улучшению программы от научных кругов примерно такое: жги, господи. Проблема в программе одна и очень существенная.

В Украине образование традиционно базируется на трех китах - знания, умения и навыки. Из этого выделяют ряд компетенций - ученик распознает, называет, описывает, приводит пример, сравнивает, объясняет, характеризует, делает вывод. Для биологии это очень ограниченный набор инструментов, поскольку в природе возможно почти все. В природе мы наблюдаем: 1) гигантское многообразие, которое до сих пор не изучено и которое только приблизительно можно разложить по полочками и 2) очень небольшое количество закономерностей - биологических законов, из которых больше исключений, чем правил. То есть знать это все нереально, зато мы почти каждый день сталкиваемся с кучей биологических феноменов, явлений и парадоксов: от чего сегодня болит голова, к тому, как удобрить огород.

В Германии, например, принципиально иное структурирование компетенций. В центре: критический разбор научно-естественных феноменов. Для этого используют четыре инструмента:
1) получение и структурирование знаний (собственно то, что начитывает учитель),
2) процесс познания (распознать логику естественного научного процесса, применить его в собственных логических рассуждениях, сформулировать стратегию решения, понять цель эксперимента),
3) оценка явления (применение знаний в повседневной жизни),
4) коммуникация о явлении (аргументация, научный язык, использование источников, дебаты). Мне кажется, что это вообще принципиально другой фундамент.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив