Люстрація в Україні: кого треба виключити з нинішньої влади

jesfor — 28.11.2010 Вже сьогодні згадував про випадок з комуністкою, яка відверто насміхалася над жертвами Голодомору. Це ще раз свідчить, що Україні потрібна люстрація. Без неї не можливий подальший розвиток. Бо Голодомори повторятимуться, злочини робитимутьтся. Якщо ми не дамо морально-правову оцінки тим особам, що стояли біля керма, то кожного разу будемо наступати на граблі.

Український тиждень підготував список людей з нинішньої влади, кого варто за законами люстрації недопустити до керування країною. Уявляю як нам краще було, якщо б цих хамеліонів не було біля керма.

Досвід інших країн:

Чехословаччина
4 жовтня 1991 року країна першою в регіоні ухвалила закон про нелегітимність комуністичного режиму (фактично про люстрацію), який досі найсуворіший у Центральній та Східній Європі. Від роботи в державному апараті на п’ять років відсторонялися кадрові працівники й таємні агенти спецслужб, а також співробітники партійного апарату комуністичної партії, які керували державною безпекою на політичному рівні, – загалом 140 тис. осіб.

Країни Балтії
У Литві діє закон про перевірку мандатів депутатів, яких підозрюють у співпраці зі спецслужбами СРСР та інших держав. Латвійський закон про вибори 1992 року вимагає від усіх кандидатів у депутати письмову заяву про наявність або відсутність у них контактів з радянськими або іншими спецслужбами. Колишнім співробітникам іноземних спецслужб заборонено виставляти свої кандидатури для участі в парламентських виборах. Усі країни Балтії відкрили свої архіви.

Польща
Закон про люстрацію був прийнятий у Польщі тільки 1997 року – після тривалого періоду політичної боротьби, незважаючи на запеклий опір Леха Валенси. Усі охочі стати держслужбовцями та кандидати в депутати, які співпрацювали з комуністичними спецслужбами, повинні були публічно покаятися. Тим, хто намагався приховати своє минуле, загрожувало звільнення.

Угорщина
У 1992 році угорський парламент ухвалив закон Зетені-Такача, що передбачав притягнення до кримінальної відповідальності без терміну давності осіб, які зрадили Батьківщину в грудні 1944 – травні 1990 років. Утім, уже 1994 року Конституційний суд Угорщини обмежив біографічний контроль осіб, які обіймають державні посади, охарактеризувавши попередній етап люстрації як політичну помсту. Надалі процес люстрації в Угорщині мав на меті просто забезпечити вільний доступ до державної інформації.

 

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Ранее
• Архив