Корець. Стоячи під ліхтарем

v1snyk — 18.08.2021 Згідно із французьким прислів’ям, аби зробитися непомітним на вечірній вулиці, потрібно стати під ліхтарем. Щось аналогічне можна сказати і про маленьке (трохи більше 7 тис. населення) місто Корець, що сховалося біля однієї з найбільш жвавих трас країни, котра йде з Києва на захід, нанизуючи на себе Житомир, Рівне та Луцьк. Так всі і пролітають мимо нього об’їзною дорогою, у тому числі ті, хто їде нею з туристичною метою. Між тим, на свій малий розмір це місто має дуже пристойну концентрацію старовини, включаючи руїни замку та дуже різноманітний підбір сакральної спадщини.


Центр та більша частина пам’яток знаходиться на правому березі річки Корчик, а автовокзал – на лівому. Від нього близько до села Новий Корець, що відділилося в окрему слобідку в кінці 19 ст. Його я не міг оминути увагою, бо в якому ще селі будуть одразу три дерев’яні церкви.

2. Перша – цвинтарна капличка аж 1595 року, що являє собою зразок двозрубного архаїчного храму, одного з найстаріших дерев’яних в області.


3. Її простий строгий вид вдало підкреслюється древніми хрестами, що застигли поруч навіки, та небом, що так вдало потемніло саме в той момент.


4.


5. Інші дві – більш стандартні єпархіалки. Трохи нетрадиційний колір має храм св. Параскеви П’ятниці (1911-14), і одразу від входу вдалині видно третю церкву.


6. Ця вже типово синя, Козьми і Дем’яна, стоїть на високій скелі над Корчиком. Збудована в 1896-97, уже третя на цьому місці.


7. З пагорба видно домінанти міста – замок та монастир:


8.


9. Дорогою до мосту непомітно перейшов у власне Корець, де одразу ж стрічається найстаріший його храм – костьол св. Антонія, збудований Корецькими в 1533 р. Нині він проходить реставрацію після використання у якості складу хімічних добрив у СРСР. На жаль, звідусіль закритий і оточений високими стінами.


10.


11. Забігаючи трохи наперед, найкраще його видно з правого берега:


12. Але я поки на лівому. Поруч з діючим автомобільним мостом над водою виступає шмат старого, зруйнованого ще в Другу Світову. В перспективі – скит Корецького монастиря, що будувався, як кляштор францисканців у 1764-67 роках:


13. Колишній міст нині являє собою щось типу оглядового майданчику з неоригінальним написом і оригінальними лавками.


14.


15. Паралельно понад річкою проклали пішохідну кладку.


16. Я спустився вниз, але не пішов одразу на протилежний берег, не втримався пройтися трохи проти течії.


17.


18. Бо хіба можна просто проскочити повз, коли навкруги така краса?..


19.


20. Тим більше, майже навпроти замку знайшлася ще одна кладка, і не довелося повертатися назад.


21.


22. Ще на підйомі з хащів виглядають якісь бастіони:


23. Корець вперше згадується в 1150 році уже як повноцінне місто, тобто існував невідомо стільки ще до того. Перший замок у ньому заклали Острозькі в 14 ст., був він дерев’яний, тому проіснував недовго. Далі укріплення перебудовувалось і добудовувалось уже з каменю й цегли, востаннє в 1780-х роках його перетворили на палац. У 1832 р. замок-палац згорів і більше не відновлювався, тобто у стані руїни вже майже двісті років.


24. На початку 20 ст. були спроби реставрації, але її ініціатори мали такі ж проблеми, що і в наш час – не знайшлося грошей. Підлатали лише міст, причому так на совість, що я готовий був прийняти його за свіженьку реконструкцію.


25. По мосту через надбрамну вежу заходимо в двір.


26. Всякі склепіння й підземелля також присутні.


27. Навіть сліди якихось обстрілів і спроби, схоже, таки сучасної реставрації.


28. Чудно переплелися між собою нашарування каменю й цегли від різних етапів перебудови.


29. Канонічний вид замку із двору:


30. І як його було добре видно з Нового Корця, так і звідси чудові панорами села та його церков.


31.


32.


33. Близько до замку знаходиться Миколаївська церква (1834) з дерев’яним куполом та масивними портиками з тосканськими колонами. З двору в кадр ледь поміщується.


34. Один з небагатьох уцілілих прикладів цивільної забудови – гостинний дім 19 ст., нині ліцей:


35. Монастирський скит облаштувався в стінах колишнього кляштору буквально кілька років тому. Традиційно для закладів такого типу, він закритий від сторонніх, тому глянути можна хіба понад огорожею. Я спробував зайти з господарського входу і був ганебно прогнаний сторожовими псами.


36. Центральна площа і… глобус Корця.


37. Однією з основних пам’яток міста є монастир. Будувався він як православний за князя Богуша Корецького, у 1571 році освячений як Воскресенський. У наступних віках змінював свою приналежність до францисканського та василіанського, з кінця 19 ст. й донині – знову православний, Свято-Троїцький. Дзвіниця-брама з тих же часів, 1905 року:


38. Святині пощастило потрапити до всього-то дев’ятьох монастирів УРСР, які не припинили свою діяльність. Та ж дзвіниця з двору:


39. Головним храмом обителі є Троїцький собор (1620, перебудований у 1880):


40.


41. Навіть пощастило клацнути його інтер’єр.


42. «Тепла» церква Іоанна Предтечі 1890 р. була в риштуванні якраз.


43. Навпроти монастиря знаходиться будинок графа Горчинського, у якому зараз краєзнавчий музей, у суботу зачинений, штош. У цьому домі колись гостював Шевченко, тому і пам’ятник поруч цілком логічний.


44. На виїзді у напрямку Києва при кладовищі розташована Свято-Георгіївська церква, четверта дерев’яна і десята всього, якщо рахувати дзвіницю монастиря як окремий храм. Пишуть, що в Корці десять церков, виходить, якраз їх усі я й показав. На цій ювілейній цифрі сьогодні й закінчимо.

Оставить комментарий

Популярные посты:

• Архив